ШЕКСПІР В АМЕРИЦІ ЯК ЧИННИК ПЕРЕМОГ ТА ПОРАЗОК

Abstract

У фокусі уваги – творчість Шекспіра в США, там, де вона було сприйнята не лише як вагоме національне й культурне тло та надбання, а й як універсальний виток «мудрості та втіхи». У Шекспіра більшою мірою, ніж будь -де ще, шукали «мудрість і розраду» (wisdom and consolation). Однією з особливістей відношення до Шекспіра у США було помітне, на думку дослідників, перетікання реального у фікціональне та навпаки, незмінне бажання «перетворити реальну подію в знакове, а персонажів – у героїв». Злиття фікціонального (шекспірівських текстів) та реального мало місце в одному з найдраматичніших моментів історії США – вбивстві А.Лінкольна у 1865 р., вчиненого одним з відомих акторів родини Бутів (Booth), яка прославилась виконанням ролей у шекспірівських театральних виставах. Ефектність моменту вбивства була у співпадінні сценічного образу американця Ази Тренчарда, який відвойовував свої права з приводу спадщини у англійських родичів, кидаючи виклик своїй «перепоні», і реальної людини, яка кидала виклик тому, з політикою кого вона висловлювала свою незгоду вже давно. Національна жалоба з приводу загибелі президента була висловлена теж крізь шекспірівський текст – трагедію «Макбет», яку Авраам Лінкольн полюбляв і цитував частіше за все. У час прощання з ним лунала шекспірівська епітафія з приводу вбивства Дункана. Англосаксізм, який був спонукаючим фактором злочину Бута, дивовижним чином відізвався сьогодні в певних ознаках переосмислення американцями творчості Шекспіра.