{"title":"Адаптивна модель прогнозування професійного розвитку працівників закладів освіти в умовах ризику та невизначеності","authors":"Валентина Миколаївна Гладкова, З.В. Рябова, Тамара Пікож","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-17","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуті питання професійного розвитку/саморозвитку працівників закладів освіти. Проаналізовано сутність поняття «професійний саморозвиток». Акцентовано увагу на важливості професіоналізму сучасного фахівця та шляхах його досягнення. Зокрема, обґрунтовано важливість маркетингових комунікацій, як механізму професійного саморозвитку. Виділено 5 рівнів професіоналізму: до-професіоналізм, професіоналізм, супер-професіоналізм (майстерність), псевдо-професіоналізм, пост-професіоналізм. Наведені показники, за якими можна судити про рівень професіоналізму: професійно важливі якості; професійні знання, уміння та навички; акмеологічні інваріанти; професійна мотивація/самомотивація; здатність до саморегуляції та стресостійкість; адаптивність (особливо в умовах невизначеності та ризику). Основними шляхами у структурі професіоналізму діяльності працівника закладу освіти є: формування продуктивної Я-концепції фахівця-професіонала; виявлення акмеологічного потенціалу працівника, розвиток резервів його функціональних можливостей при виконанні професійної діяльності; розвиток творчого потенціалу працівника закладу освіти; розвиток мотивації професійних досягнень у професійній діяльності; формування професійної готовності працівника до високоефективної освітньої діяльності, в тому числі в екстремальних умовах, ризику та невизначеності; розвиток акмеологічної компетентності працівника закладу освіти. Представлена структура адаптивної моделі прогнозування професійного розвитку/саморозвитку працівника освіти в умовах невизначеності та ризику протягом усього свідомого життя. Ця структура містить такі блоки: цільовий (ціль, завдання), методологічний (методологічні засади), аналітичний (рівні професіоналізму, психологічні бар՚єри, акмеологічні чинники), технологічний (місія, акмеограма, авторська система саморозвитку, реалізація запланованого), результативний (прагматичний і психологічний результати). Для прогнозування траєкторії професійного розвитку/саморозвитку (особливо в екстремальних умовах ризику та невизначеності) доцільно застосовувати механізми акме-ф՚ючерингу та кате-дікризінгу. Розроблена на засадах фундаментальної та синергетичної акмеології адаптивна модель прогнозування професійного розвитку/саморозвитку працівника закладу освіти складає підставу для розробки акмесинергетичної технології професійного розвитку/саморозвитку та здійснення процесу самореалізації на шляху досягнення рівня майстерності («Акме»).","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-17","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуті питання професійного розвитку/саморозвитку працівників закладів освіти. Проаналізовано сутність поняття «професійний саморозвиток». Акцентовано увагу на важливості професіоналізму сучасного фахівця та шляхах його досягнення. Зокрема, обґрунтовано важливість маркетингових комунікацій, як механізму професійного саморозвитку. Виділено 5 рівнів професіоналізму: до-професіоналізм, професіоналізм, супер-професіоналізм (майстерність), псевдо-професіоналізм, пост-професіоналізм. Наведені показники, за якими можна судити про рівень професіоналізму: професійно важливі якості; професійні знання, уміння та навички; акмеологічні інваріанти; професійна мотивація/самомотивація; здатність до саморегуляції та стресостійкість; адаптивність (особливо в умовах невизначеності та ризику). Основними шляхами у структурі професіоналізму діяльності працівника закладу освіти є: формування продуктивної Я-концепції фахівця-професіонала; виявлення акмеологічного потенціалу працівника, розвиток резервів його функціональних можливостей при виконанні професійної діяльності; розвиток творчого потенціалу працівника закладу освіти; розвиток мотивації професійних досягнень у професійній діяльності; формування професійної готовності працівника до високоефективної освітньої діяльності, в тому числі в екстремальних умовах, ризику та невизначеності; розвиток акмеологічної компетентності працівника закладу освіти. Представлена структура адаптивної моделі прогнозування професійного розвитку/саморозвитку працівника освіти в умовах невизначеності та ризику протягом усього свідомого життя. Ця структура містить такі блоки: цільовий (ціль, завдання), методологічний (методологічні засади), аналітичний (рівні професіоналізму, психологічні бар՚єри, акмеологічні чинники), технологічний (місія, акмеограма, авторська система саморозвитку, реалізація запланованого), результативний (прагматичний і психологічний результати). Для прогнозування траєкторії професійного розвитку/саморозвитку (особливо в екстремальних умовах ризику та невизначеності) доцільно застосовувати механізми акме-ф՚ючерингу та кате-дікризінгу. Розроблена на засадах фундаментальної та синергетичної акмеології адаптивна модель прогнозування професійного розвитку/саморозвитку працівника закладу освіти складає підставу для розробки акмесинергетичної технології професійного розвитку/саморозвитку та здійснення процесу самореалізації на шляху досягнення рівня майстерності («Акме»).