{"title":"СТАТЕВІ ВІДМІННОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЕПАРАЦІЇ У СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ","authors":"Володимир Руденко, Наталія Миколаївна Руденко","doi":"10.35619/iiu.v1i17.542","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі, констатована недостатня розробленість, охарактеризовано сутність та зміст поняття «психологічна сепарація». З точки зору теорії сепарації «переживання дорослості» є основним новоутворенням підліткового періоду. Розкрито основні етапи сепарації: натальний, функціональної сепарації, просторово-часової сепарації, емоційної та фінансової сепарації. Встановлено, що процес психологічної сепарації хлопців і дівчат підліткового віку відбувається неоднаково. За результатами методик з оцінювання психологічної сепарації, а також визначення типу саморегуляції зафіксовано статеві відмінності для таких показників сепарації: «Функціональна незалежність», «Незалежності у ставленнях щодо матері (батька)», «Емоційна незалежність» у відносинах з матір’ю і батьком. Виявлено, що відмінності не існують у показниках психологічної сепарації типу «Конфліктна незалежність» у взаєминах з матір’ю і батьком. Респонденти жіночої і чоловічої статі старшого підліткового віку ще знаходяться на шляху до психологічної сепарації. У школярів не є характерним явище підліткового «бунту»; учні не виходять за межі сім’ї, їм не притаманне почуття відповідальності за своє життя. Підлітки не відчувають злість, недовіру стосовно взаємин з матір’ю та батьком; здатність планувати та реалізовувати власні справи без материнської допомоги у них недостатньо розвинена. Дівчата експериментальної вибірки мають більш тісні контакти з матір’ю. Хлопці у взаєминах з матір’ю проявляють більшу самостійність і не відчувають емоційних зв’язків з батьком. Половина опитаних старших підлітків є автономними, самостійними, які намагаються приймати рішення і нести за них відповідальність. Третина учнів є залежними, які не проявляють комплекс «ефективної самостійності» в діяльності і потребують допомоги з боку дорослого. Підлітків чоловічої статі з автономним типом саморегуляції більше, ніж жіночої.","PeriodicalId":227157,"journal":{"name":"Інноватика у вихованні","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Інноватика у вихованні","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35619/iiu.v1i17.542","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі, констатована недостатня розробленість, охарактеризовано сутність та зміст поняття «психологічна сепарація». З точки зору теорії сепарації «переживання дорослості» є основним новоутворенням підліткового періоду. Розкрито основні етапи сепарації: натальний, функціональної сепарації, просторово-часової сепарації, емоційної та фінансової сепарації. Встановлено, що процес психологічної сепарації хлопців і дівчат підліткового віку відбувається неоднаково. За результатами методик з оцінювання психологічної сепарації, а також визначення типу саморегуляції зафіксовано статеві відмінності для таких показників сепарації: «Функціональна незалежність», «Незалежності у ставленнях щодо матері (батька)», «Емоційна незалежність» у відносинах з матір’ю і батьком. Виявлено, що відмінності не існують у показниках психологічної сепарації типу «Конфліктна незалежність» у взаєминах з матір’ю і батьком. Респонденти жіночої і чоловічої статі старшого підліткового віку ще знаходяться на шляху до психологічної сепарації. У школярів не є характерним явище підліткового «бунту»; учні не виходять за межі сім’ї, їм не притаманне почуття відповідальності за своє життя. Підлітки не відчувають злість, недовіру стосовно взаємин з матір’ю та батьком; здатність планувати та реалізовувати власні справи без материнської допомоги у них недостатньо розвинена. Дівчата експериментальної вибірки мають більш тісні контакти з матір’ю. Хлопці у взаєминах з матір’ю проявляють більшу самостійність і не відчувають емоційних зв’язків з батьком. Половина опитаних старших підлітків є автономними, самостійними, які намагаються приймати рішення і нести за них відповідальність. Третина учнів є залежними, які не проявляють комплекс «ефективної самостійності» в діяльності і потребують допомоги з боку дорослого. Підлітків чоловічої статі з автономним типом саморегуляції більше, ніж жіночої.