СТИЛІСТИКА ЕРОТИЧНОГО ПИСЬМА ФРЕДЕРІКА БЕГБЕДЕ

Abstract

Мета. Метою статті є дослідження еротичного дискурсу творчості Ф. Бегбеде як складника естетики та поетики постпостмодернізму. Дослідницька методика. Теоретико-методологічна база дослідження ґрунтується на працях Г. Маркузе, М. Мерло-Понті, наукових студіях психоаналітиків (З. Фройд, А. Адлер, К.-Г. Юнг), вітчизняних розвідках щодо аспекту еротичного (В. Агеєвої, Л. Мудрак, Н. Опришко). Результати. З’ясовано, що брутальність та грубий сексизм є стильовою ознакою творів Ф. Бегбеде, коли в основу покладено секс як безпосередню фізіологічну акцію. З іншого боку, у творах французького прозаїка оприявнено складні зв’язки між лібідо і сублімацією, інтенсивні пошуки їх гармонізації у драматичних колізіях біологічної і психічної сфер людського існування. Стилістика еротичного письма Ф. Бегбеде вирізняється специфічною емоційність, яка втілена широкою палітрою художніх засобів: метафори, метонімії, фразеологізми, порівняння, вульгаризми, включення наказового способу тощо. Наукова новизна. У статті на конкретних прикладах з’ясована специфіка апології тілесності у творах Ф. Бегбеде, яка призводить до специфічного трактування любові, в основі якого лежить цинізм як засіб порятунку у світі втрачених цінностей. Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого дослідження стилістичних аспектів ідіостилю Ф. Бегбеде. Наукові результати дослідження можуть бути корисними під час написання курсових, дипломних та інших наукових робіт.