{"title":"МАРКУВАННЯ ТРИВОЖНОСТІ МОЛОДІ 17–18(19) РОКІВ У ПИСЬМОВИХ ТЕКСТАХ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ ВІД COVID-19","authors":"Oleksandr Kholod","doi":"10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-299-302","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою дослідження було обрано пошук маркерів тривожності прикарпатської студентської молоді 17–18(19) років у письмових текстах про вакцинацію від COVID-19. Дослідницькими методами стали спостереження, опитування, тестування, експеримент; теоретичними методами були гіпотетико-дедуктивний метод, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування й класифікація. Дослідницька процедура (методика) передбачала тестування на встановлення типу темпераменту і ступеня тривожності, а також фіксацію частотності вживання досліджуваними в експериментальній і контрольній групах вживання лексем/морфем негативної семантики, пов’язаних із семантикою поняття «тривога». Висновок: виражена тривога й помірна тривога характеризувалася у досліджуваних-меланхоліків і флегматиків, що експлікувалося у високочастотному вживанні в письмових текстах лексем / морфем із негативною семантикою «не (не-)» і «страх (ш-)», «проти» і «ні(ні-)».","PeriodicalId":445659,"journal":{"name":"Psycholinguistics in a Modern World","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psycholinguistics in a Modern World","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-299-302","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою дослідження було обрано пошук маркерів тривожності прикарпатської студентської молоді 17–18(19) років у письмових текстах про вакцинацію від COVID-19. Дослідницькими методами стали спостереження, опитування, тестування, експеримент; теоретичними методами були гіпотетико-дедуктивний метод, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування й класифікація. Дослідницька процедура (методика) передбачала тестування на встановлення типу темпераменту і ступеня тривожності, а також фіксацію частотності вживання досліджуваними в експериментальній і контрольній групах вживання лексем/морфем негативної семантики, пов’язаних із семантикою поняття «тривога». Висновок: виражена тривога й помірна тривога характеризувалася у досліджуваних-меланхоліків і флегматиків, що експлікувалося у високочастотному вживанні в письмових текстах лексем / морфем із негативною семантикою «не (не-)» і «страх (ш-)», «проти» і «ні(ні-)».