{"title":"IN MEMORY OF LIUDMYLA SAKHARCHUK","authors":"Ye. P. Tymchenko","doi":"10.17721/2520-6397.2019.1.02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У липні 2018 року пішла з життя Людмила Іллівна Сахарчук – відомий германіст-мовознавець, доктор філологічних наук, професор. Людмила Іллівна Сахарчук народилася 20 червня 1943 року в м. Павлодар Казахської РСР, в 1967 закінчила факультет романо-германської філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Ще в студентські роки зацікавилася наукою, особливо проблемами граматики німецької мови. Після закінчення університету навчалася в аспірантурі, у 1971 році захистила кандидатську дисертацію і з того часу працювала на посаді старшого викладача, а потім доцента кафедри германської філології, викладаючи практику мови, лексикологію німецької мови та спецкурси з різних аспектів германістики. Результати своїх наукових досліджень вона впроваджувала в практику педагогічної діяльності, зокрема, застосовуючи функціональний підхід до викладання граматики німецької мови. Коли у 80-і роки ХХ ст. увага лінгвістів спрямувалася на комплексне дослідження словотвору, проф. Сахарчук звернулася до цієї важливої теми. В своїх дослідженнях вона підкреслювала, що методологія лінгвістики не повинна розроблятися лише на основі глобального підходу до мови, а має розглядати окремі підсистеми мови та механізми їхньої взаємодії. Новою була вимога застосування системно-діяльнісного підходу до мови, зокрема, розгляд словотвору в аспекті його участі в комунікативній діяльності, з урахуванням специфіки процесів словотворення та результатів цих процесів у номінативних актах. Їй належить обґрунтування поняття словотвірної активності лексичних одиниць, що характеризується словотвірною продуктивністю та словотвірною позицією. Окремі аспекти семантики похідних слів, проблеми переходу частотних компонентів композитів у афікси, словотворення іменників, прикметників та дієслів німецької мови","PeriodicalId":443655,"journal":{"name":"Linguistic and Conceptual Views of the World","volume":"166 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Linguistic and Conceptual Views of the World","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.17721/2520-6397.2019.1.02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У липні 2018 року пішла з життя Людмила Іллівна Сахарчук – відомий германіст-мовознавець, доктор філологічних наук, професор. Людмила Іллівна Сахарчук народилася 20 червня 1943 року в м. Павлодар Казахської РСР, в 1967 закінчила факультет романо-германської філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Ще в студентські роки зацікавилася наукою, особливо проблемами граматики німецької мови. Після закінчення університету навчалася в аспірантурі, у 1971 році захистила кандидатську дисертацію і з того часу працювала на посаді старшого викладача, а потім доцента кафедри германської філології, викладаючи практику мови, лексикологію німецької мови та спецкурси з різних аспектів германістики. Результати своїх наукових досліджень вона впроваджувала в практику педагогічної діяльності, зокрема, застосовуючи функціональний підхід до викладання граматики німецької мови. Коли у 80-і роки ХХ ст. увага лінгвістів спрямувалася на комплексне дослідження словотвору, проф. Сахарчук звернулася до цієї важливої теми. В своїх дослідженнях вона підкреслювала, що методологія лінгвістики не повинна розроблятися лише на основі глобального підходу до мови, а має розглядати окремі підсистеми мови та механізми їхньої взаємодії. Новою була вимога застосування системно-діяльнісного підходу до мови, зокрема, розгляд словотвору в аспекті його участі в комунікативній діяльності, з урахуванням специфіки процесів словотворення та результатів цих процесів у номінативних актах. Їй належить обґрунтування поняття словотвірної активності лексичних одиниць, що характеризується словотвірною продуктивністю та словотвірною позицією. Окремі аспекти семантики похідних слів, проблеми переходу частотних компонентів композитів у афікси, словотворення іменників, прикметників та дієслів німецької мови