РОЛЬ ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЗИМІВНИКІВ ДО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ АНТАРКТИКИ

Abstract

Статтю присвячено дослідженню ролі ціннісно-мотиваційної сфери особистості українських зимівників в процесі адаптації до життєдіяльності на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Актуальність обраної теми ґрунтується на тому факті, що Україна є однією з 19 країн світу, що мають на шостому континенті, Антарктиді, постійно діючі антарктичні станції. Члени Українських антарктичних експедицій виконують наукові дослідження з таких галузей наук, як біологія, гідрометеорологія, геофізика, геологія, інженерія, психологія, психофізіологія. Зимівникам доводиться працювати в екстремальних умовах, які пов’язано з впливом на людину низьких температур, зсуву часових і світлових поясів, сенсорної депривації, психологічних особливостей роботи і відпочинку в обмеженому колективі тощо. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне доведення ролі ціннісно-мотиваційної сфери особистості в процесі адаптації українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, що займаються проблемою адаптації до життєдіяльності в екстремальних умовах. Уточнено поняття адаптації та адаптивності до екстремальних умов; обґрунтовано та описано методологічний інструментарій дослідження. Проведено емпіричне дослідження щодо виокремлення груп високої, середньої та низької адаптивності до життєдіяльності в екстремальних умовах Антарктики; визначено критерії для виділення груп різного рівня адаптивності: кількість зимівель, соціометричний рейтинг, наявність якостей особистості, необхідних для життєдіяльності в екстремальних умовах. Визначено роль ціннісно-мотиваційної сфери у представників кожної групи. Доведено, що в зимівників високого рівня адаптивності переважають професійні цінності; у зимівників середнього та низького рівнів адаптивності – пізнавальні цінності; також для зимівників низького рівня адаптивності велику роль мають цінності матеріального характеру. Література Гордєєв, А.Д. (2016). Розробка інформаційної технології процесу професійного відбору операторів екстремальних видів діяльності. Технологічний аудит та резерви виробництва, 5/1(31), 11–16. Даниленко, Н.В. (2019). Теорія інстинктів В.І. Гарбузова як ресурс особистості. Матеріали ІІІ міжрегіон. наук.-практ. конф. (каталог психотехнологій; тези доп.) «Харківський осінній марафон психотехнологій» (м. Харків, 26 жовтня 2019 р.), (с. 99–102). Харків : Діса плюс. Ларссен, Е.Б. (2016). На пределе. Неделя без жалости к себе. Москва : Манн, Иванов и Фербер. Маклаков, А.Г. (2017). Общая психология: учебное пособие для студентов вузов и слушателей курсов психологических дисциплин. Санкт-Петербург : Питер. Мирошниченко, О.А. (2016). Роль темперамента зимовщика в процессе адаптации к условиям жизнедеятельности в Антарктике. Наука i освіта. Психологія: наук.-практ. журнал, 7/CXXХVІІІ,  126–132. Мірошниченко, О.А., Гуцуляк, О.П., & Марченко, О.В. (2018). Впровадження діагностичних процедур і тренінгових програм у психологічну підготовку та реабілітацію зимівників. Український антарктичний журнал, 16, 178–187. Мірошниченко, О.А., & Пасічник, І.Д. (2020). Готовність українських зимівників до життєдіяльності на антарктичній станції. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 10(55), 58–67. Моісеєнко, Є.В., Мірошниченко, О.А., Мадяр, С.А., Розова, К.В., Кузовик, В.Д., Ковалевська, О.Е., та ін. (2019). Технології діагностики і прогнозу психофізіологічного статусу для відбору фахівців до роботи в екстремальних умовах (методичні рекомендації). Київ : НТР «Антарктика». Налчаджян,А.А. (2010). Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. Москва : Эксмо. Пишнов, Г.Ю. (2011). Підходи до оцінки ступеня вигоряння у осіб з напруженою працею за допомогою логістичних моделей. Український медичний часопис, 3, 101–105. Райгородский, Д.Я. (2008). Практическая диагностика. Методики и тесты: учеб. пособие. Самара : «БАХРАХ-М». Сидоренко, Е.В. (2007). Методы математической обработки в психологии. Санкт-Петербург : Речь. Фресс, П., & Пиаже, Ж. (1975). Экспериментальная психология. Москва : Прогресс. Bakhmutova, L. (2019). Factors and models of interpersonal interaction of participants in long-term Ukrainian Antarctic Expeditions. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 36(6), 48–55. Mehta, , & Chugh, G. (2011). Achievement Motivation and Adjustment in Members of Indian Scientific Expedition to Antarctica. Psychological Studies, 56(4), 404–409. https://doi.org/10.1007/s12646-011-0109-7 Moiseyenko, E., Sukhorukov, V., Pyshnov, G., Mankovska, I., Rozova, K., Miroshnichenko, O. et al. (2016). Antarctica challenges the new horizons in predictive, preventive, personalized medicine: preliminary results and attractive hypothesis for multidisciplinary prospective studies in the Ukrainian “Akademik Vernadsky” station. EPMA Journal, 7(1), 11. https://doi.org/10.1186/s13167-016-0060-8