{"title":"Формування звукової культури мовлення в дітей 5-го року життя з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобом дидактичної гри","authors":"Liudmyla Zahorodnia, Tetiana Marieieva","doi":"10.31470/2786-703x-2022-2-94-122","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні. \nМетоди і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики. \nРезультати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей \nВисновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.","PeriodicalId":275771,"journal":{"name":"Preschool Education: Global Trends","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Preschool Education: Global Trends","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-94-122","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні.
Методи і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики.
Результати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей
Висновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.