{"title":"МОНІТОРИНГОВИЙ СУПРОВІД ФЕНОМЕНУ ОБДАРОВАНОСТІ","authors":"Л. Т. Швидун","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-03","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті констатовано, що в умовах модернізації національної системи освіти постала потреба формування та забезпечення оптимального поєднання гармонійного інтелектуального, фізичного та психічного розвитку особистості дитини з обов’язковим урахуванням її індивідуальних здібностей. Акцентовано увагу на тому, що одними з пріоритетних напрямів діяльності сучасного освітнього закладу є виявлення здібних дітей та створення умов для забезпечення їх гармонійного розвитку. На основі аналізу наукових джерел зроблено спробу розкрити феномен «обдарована дитина», яка в демократичному соціумі є найбільшою цінністю, розглядається як людина з високим потенціалом, котрий слугуватиме подальшому розвиткові науки, поступу технологій та людського прогресу. Розкрито роль та значення комплексного різностороннього вивчення явища обдарованості, необхідності розроблення спеціальних програм, використання різних методик для виявлення здібних дітей. Показано, що не всі здібності піддаються вимірюванням. Фокус уваги зосереджено на моніторингових технологіях, які дають змогу, по-перше, виявляти креативних, талановитих дітей через збір інформації про досягнення дитини, здійснювати їх первинну діагностику; по-друге, надавати індивідуальну оцінку потенціалу дитини, відстежувати динаміку формування її власної траєкторії розвитку, встановлювати лише їй притаманні особливості, потреби та інтереси, відстежувати рівень сформованих здібностей та їх динаміку. На думку автора, вивчаючи дитину в процесі моніторингу, використовуючи для цього наукові методи, інтегруючи згодом усю інформацію про неї, педагог, таким чином, не просто вивчає дитину, а розуміє її, у свідомості вчителя вибудовується складне, багатоаспектне уявлення про особистість дитини. Запропоновано методи збору інформації в ході проведення моніторингу, висвітлено основні аспекти методу педагогічної діагностики, що часто використовується в процесі моніторингу, складниками якої є вимірювання та оцінювання. До подальших напрямів дослідження автор відносить необхідність уточнення трактування феномену «потенціал особистості» через вивчення змісту власної освітньої траєкторії особистості.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-03","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті констатовано, що в умовах модернізації національної системи освіти постала потреба формування та забезпечення оптимального поєднання гармонійного інтелектуального, фізичного та психічного розвитку особистості дитини з обов’язковим урахуванням її індивідуальних здібностей. Акцентовано увагу на тому, що одними з пріоритетних напрямів діяльності сучасного освітнього закладу є виявлення здібних дітей та створення умов для забезпечення їх гармонійного розвитку. На основі аналізу наукових джерел зроблено спробу розкрити феномен «обдарована дитина», яка в демократичному соціумі є найбільшою цінністю, розглядається як людина з високим потенціалом, котрий слугуватиме подальшому розвиткові науки, поступу технологій та людського прогресу. Розкрито роль та значення комплексного різностороннього вивчення явища обдарованості, необхідності розроблення спеціальних програм, використання різних методик для виявлення здібних дітей. Показано, що не всі здібності піддаються вимірюванням. Фокус уваги зосереджено на моніторингових технологіях, які дають змогу, по-перше, виявляти креативних, талановитих дітей через збір інформації про досягнення дитини, здійснювати їх первинну діагностику; по-друге, надавати індивідуальну оцінку потенціалу дитини, відстежувати динаміку формування її власної траєкторії розвитку, встановлювати лише їй притаманні особливості, потреби та інтереси, відстежувати рівень сформованих здібностей та їх динаміку. На думку автора, вивчаючи дитину в процесі моніторингу, використовуючи для цього наукові методи, інтегруючи згодом усю інформацію про неї, педагог, таким чином, не просто вивчає дитину, а розуміє її, у свідомості вчителя вибудовується складне, багатоаспектне уявлення про особистість дитини. Запропоновано методи збору інформації в ході проведення моніторингу, висвітлено основні аспекти методу педагогічної діагностики, що часто використовується в процесі моніторингу, складниками якої є вимірювання та оцінювання. До подальших напрямів дослідження автор відносить необхідність уточнення трактування феномену «потенціал особистості» через вивчення змісту власної освітньої траєкторії особистості.