{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВЗАЄМОДІЇ СТАРОСТИ ТА ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА","authors":"Валентина Петрушевська","doi":"10.32782/klj/2023.1.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті висвітлено окремі аспекти взаємодії старости та окремих елементів громадянського суспільства. У статті зазначається, що з метою оперативного реагування на соціальні та інші проблеми мешканців, задоволення їх потреб староста здійснює взаємодію не тільки з органами державної влади та місцевого самоврядування, але й інститутами громадянського суспільства. Звертається увага на те, що ефективне вирішення питань розвитку територіальної громади можливо лише за наявності налагодженої взаємодії, активного діалогу між старостою та інститутами громадянського суспільства. Останні в свою чергу відіграють важливого значення в економічній, освітній, культурній, соціальній сферах розвитку та функціонування територіальної громади. Далі вказується, що сьогодні залишаються недостатньо осмисленими питання теоретичного аспекту взаємодії старости з окремими елементами громадянського суспільства, не достатньо висвітлені та досліджені оптимальні форми та елементи такої взаємодії, особливості її здійснення. Робиться висновок, що роль взаємодії старости з інститутами громадянського суспільства в процесах побудови демократичного суспільства і децентралізації влади зростає і вимагає відкритості, гласності діяльності, довіри та безперервності процесу залучення громадян, громадських об’єднань, волонтерів тощо до співпраці з метою вироблення необхідних громадянам рішень, вирішення нагальних питань розвитку територіальної громади. Обґрунтовується, що створення ефективної взаємодії старости із інститутами громадянського суспільства передбачає інформування та постійний спільний аналіз проблем з питань розвитку територіальної громади, налагодження різних форм двостороннього зв’язку, забезпечення довіри з боку мешканців територіальної громади до місцевої влади. Вказується, що подальших наукових досліджень потребують проблематичні питання взаємодії старости з інститутами громадянського суспільства в контексті реформ та трансформаційних процесів.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті висвітлено окремі аспекти взаємодії старости та окремих елементів громадянського суспільства. У статті зазначається, що з метою оперативного реагування на соціальні та інші проблеми мешканців, задоволення їх потреб староста здійснює взаємодію не тільки з органами державної влади та місцевого самоврядування, але й інститутами громадянського суспільства. Звертається увага на те, що ефективне вирішення питань розвитку територіальної громади можливо лише за наявності налагодженої взаємодії, активного діалогу між старостою та інститутами громадянського суспільства. Останні в свою чергу відіграють важливого значення в економічній, освітній, культурній, соціальній сферах розвитку та функціонування територіальної громади. Далі вказується, що сьогодні залишаються недостатньо осмисленими питання теоретичного аспекту взаємодії старости з окремими елементами громадянського суспільства, не достатньо висвітлені та досліджені оптимальні форми та елементи такої взаємодії, особливості її здійснення. Робиться висновок, що роль взаємодії старости з інститутами громадянського суспільства в процесах побудови демократичного суспільства і децентралізації влади зростає і вимагає відкритості, гласності діяльності, довіри та безперервності процесу залучення громадян, громадських об’єднань, волонтерів тощо до співпраці з метою вироблення необхідних громадянам рішень, вирішення нагальних питань розвитку територіальної громади. Обґрунтовується, що створення ефективної взаємодії старости із інститутами громадянського суспільства передбачає інформування та постійний спільний аналіз проблем з питань розвитку територіальної громади, налагодження різних форм двостороннього зв’язку, забезпечення довіри з боку мешканців територіальної громади до місцевої влади. Вказується, що подальших наукових досліджень потребують проблематичні питання взаємодії старости з інститутами громадянського суспільства в контексті реформ та трансформаційних процесів.