МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЮРИДИЧНОГО ПРОФІЛЮ

Abstract

У роботі розглядаються особливості методологічних підходів, розробки моделей формування правосвідомості майбутніх фахівців юридичного профілю, підходи, згідно з якими становлення і розвиток правосвідомості майбутніх юристів здійснюються з урахуванням загальної закономірності функціонування і розвитку людини. Аналізується професійний та особистий розвиток майбутнього юриста в умовах вищого навчального закладу, який мав би мати розбіжність на різних курсах, оскільки характер взаємодій між структурними компонентами правосвідомості юриста на різних етапах навчання має свою специфіку. Головну увагу при вирішенні проблеми розвитку правосвідомості спрямовано на розкриття її сутності, структури, внутрішньої організації, взаємозв’язку компонентів, її інтеграційну систему чинників; механізмів, що забезпечують цілісність системи виявлення етапів, тенденцій і перспектив її розвитку. Розвиток правової свідомості визначається типологією і специфікою професійно зумовлених завдань, загальним рівнем розвитку правової свідомості студентів, що впливає на ефективність навчальної та майбутньої професійної діяльності. Свідомість юриста різниться залежно від досвіду юридичної діяльності та особистісних характеристик (активність, емоційно-вольова сфера, мотивація досягнення успіху, інтернальність, рефлексивність, інтелект). Особливості вияви суб’єктності у професійній діяльності юриста зумовлені змістом Я-концепції. Таким чином, формування особистості юриста – не тільки мета, але і найважливіша умова розвитку правосвідомості майбутніх фахівців. Розвиток правосвідомості є закономірним процесом змін, виражених у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості, а психологічні умови розвитку правосвідомості майбутніх юристів – це сукупність заходів в освітньому процесі, які забезпечують досягнення майбутніми фахівцями необхідного рівня правосвідомості.