V. Mishalov, O. Zakhartseva, V. Khrapach, L. Markulan
{"title":"隆胸术后假体旋转与患者生活质量的关系","authors":"V. Mishalov, O. Zakhartseva, V. Khrapach, L. Markulan","doi":"10.30978/hv2018254","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи — оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Матеріали і методи . Робота виконана на базах кафедри хірургії № 4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOSSF36. Пацієнток поділили на дві групи: група порівняння — 94 жінки, яким виконано САМ традиційним методом, основна група — 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значеня показників ЯЖ отримано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOSSF36; проміжною точкою — частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Результати та обговорення . Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1 %) протезів, в основній групі — 46 (30,3 %) (р = 0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (р = 0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ (90° і більше) порівняно з 13 (13,8 %) випадками РПМЗ у групі порівняння (р = 0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі р < 0,01). Висновки . Клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров’я порівняно з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ порівняно з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров’я та за двома шкалами фізичного компонента здоров’я.","PeriodicalId":23425,"journal":{"name":"UMJ Heart & Vessels","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Rotation of breast prostheses and quality of life of patients after augmentation mammoplasty\",\"authors\":\"V. Mishalov, O. Zakhartseva, V. Khrapach, L. Markulan\",\"doi\":\"10.30978/hv2018254\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета роботи — оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Матеріали і методи . Робота виконана на базах кафедри хірургії № 4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOSSF36. Пацієнток поділили на дві групи: група порівняння — 94 жінки, яким виконано САМ традиційним методом, основна група — 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значеня показників ЯЖ отримано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOSSF36; проміжною точкою — частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Результати та обговорення . Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1 %) протезів, в основній групі — 46 (30,3 %) (р = 0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (р = 0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ (90° і більше) порівняно з 13 (13,8 %) випадками РПМЗ у групі порівняння (р = 0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі р < 0,01). Висновки . Клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров’я порівняно з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ порівняно з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров’я та за двома шкалами фізичного компонента здоров’я.\",\"PeriodicalId\":23425,\"journal\":{\"name\":\"UMJ Heart & Vessels\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2018-07-05\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"UMJ Heart & Vessels\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.30978/hv2018254\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"UMJ Heart & Vessels","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30978/hv2018254","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Rotation of breast prostheses and quality of life of patients after augmentation mammoplasty
Мета роботи — оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Матеріали і методи . Робота виконана на базах кафедри хірургії № 4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOSSF36. Пацієнток поділили на дві групи: група порівняння — 94 жінки, яким виконано САМ традиційним методом, основна група — 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значеня показників ЯЖ отримано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOSSF36; проміжною точкою — частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Результати та обговорення . Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1 %) протезів, в основній групі — 46 (30,3 %) (р = 0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (р = 0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ (90° і більше) порівняно з 13 (13,8 %) випадками РПМЗ у групі порівняння (р = 0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі р < 0,01). Висновки . Клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров’я порівняно з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ порівняно з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров’я та за двома шкалами фізичного компонента здоров’я.