Основи виживання екіпажу і пасажирів після виникнення аварійної ситуації та покидання судна

У разі загрози судну загибеллю воно залишається екіпажем та пасажирами за сигналом шлюпкової тривоги, яку особисто оголошує капітан. Приймаючи рішення про залишення судна, капітан повинен врятувати людей і вантаж, що перебувають на судні. Першорядним завданням, непорівнянним з порятунком майна, є порятунок людей. Вид аварії, умови і динаміка її розвитку, наявність на судні рятувальних засобів визначають спосіб порятунку людей. Розглянуто підготовку екіпажу та пасажирів до залишення судна. Висвітлені заходи, що сприяють збереженню життя людей, котрі залишили судно, що гине. У роботі розглядаються прийоми особистого виживання у різних умовах; надаються практичні поради щодо правильного поводження на рятувальному плоті або у шлюпці; експлуатації обладнання рятувальних засобів, оскільки опинившись у надзвичайній ситуації, більшість потерпілих не здатні до адекватних, доцільних дій. Їх стан можна оцінити як приголомшливий, істеричний, сильно збуджений, психологічний або фізіологічний стрес, безладні дії, або, навпаки, загальмованість, пригніченість, байдужість, повна нездатність до дій. Підкреслено, що всі особи, які перебувають у рятувальному засобі (шлюпці, плоту), підпорядковуються командиру цього рятувального засобу, який відповідає за моральний та фізичний стан тих, хто рятується, оскільки через певний проміжок часу переважна більшість людей адаптуються до нових умов і підключаться до боротьби за збереження життя та здоров'я. Операції з рятування людей з судна, що гине, могли б проходити значно ефективніше, якби рятівники діяли досить активно. Акцентовано увагу на тому, що в реальних умовах обстановки постраждалі часто знаходяться в абсолютно безпорадному стані, виснажені фізично і морально, пригнічені стресом. Розглянуті основи виживання на морі у разі аварії судна, організація життя на рятувальному засобі. Підкреслена особлива роль лідера групи.