{"title":"18世纪德国墓地的运河","authors":"O. Kovalenko","doi":"10.33782/eminak2021.4(36).556","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто одну зі складових повсякденного життя цехових майстрів Гетьманщини у XVIII ст. – кануни, які надавалися цехам як привілей, за умови прославляння церкви Божої. З’ясовано, що термін «канун» у середовищі ремісників вживався у кількох значеннях: переддень храмового цехового свята; виготовлення алкоголю, як складової свята; продукування алкоголю перед вступом до цеху та сплата грошей цехові від нового члена братства; моління, панахида, витрати на церковні відправи, у першу чергу, роблення свічок; поминальна страва.","PeriodicalId":33493,"journal":{"name":"Eminak","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.2000,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Кануни цехових ремісників Гетьманщини XVIII століття\",\"authors\":\"O. Kovalenko\",\"doi\":\"10.33782/eminak2021.4(36).556\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті розглянуто одну зі складових повсякденного життя цехових майстрів Гетьманщини у XVIII ст. – кануни, які надавалися цехам як привілей, за умови прославляння церкви Божої. З’ясовано, що термін «канун» у середовищі ремісників вживався у кількох значеннях: переддень храмового цехового свята; виготовлення алкоголю, як складової свята; продукування алкоголю перед вступом до цеху та сплата грошей цехові від нового члена братства; моління, панахида, витрати на церковні відправи, у першу чергу, роблення свічок; поминальна страва.\",\"PeriodicalId\":33493,\"journal\":{\"name\":\"Eminak\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.2000,\"publicationDate\":\"2021-12-31\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Eminak\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.33782/eminak2021.4(36).556\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"0\",\"JCRName\":\"ARCHAEOLOGY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Eminak","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33782/eminak2021.4(36).556","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"0","JCRName":"ARCHAEOLOGY","Score":null,"Total":0}
Кануни цехових ремісників Гетьманщини XVIII століття
У статті розглянуто одну зі складових повсякденного життя цехових майстрів Гетьманщини у XVIII ст. – кануни, які надавалися цехам як привілей, за умови прославляння церкви Божої. З’ясовано, що термін «канун» у середовищі ремісників вживався у кількох значеннях: переддень храмового цехового свята; виготовлення алкоголю, як складової свята; продукування алкоголю перед вступом до цеху та сплата грошей цехові від нового члена братства; моління, панахида, витрати на церковні відправи, у першу чергу, роблення свічок; поминальна страва.