Екопросторові та теплофізичні особливості формування "острова тепла" Львівського середмістя і життєвість деревних рослин

Просторова морфологія міської забудови старовинного Львова, який розташований у районі Західного Лісостепу, істотно впливає на локальні енергетичні баланси. Особливо це стосується Львівської котловини, на якій розташоване історичне середньовічне місто, природне середовище якого впродовж шести століть урбанізовувалось, змінивши докорінно теплофізичні характеристики компонентів ландшафту. Проаналізовано генезис трансформацій природних компонентів котловини: рослинного покриву, ґрунтів, водної поверхні. Водночас виявлено характер змін мертвої підстильної поверхні, представленої бруківкою, асфальтом, бетоном, металом, які маючи високі теплофізичні характеристики, є основним фактором у формуванні "острова тепла". За результатами аналізу літописних, літературних та іконографічних джерел встановлено основні етапи трансформаційних процесів у ландшафті Львівської котловини впродовж XIII-XX століть. Теплофізичні зміни на цих етапах проявилися у зменшенні альбедо та зростанні питомої теплоємності підстильної поверхні котловини. З'ясовано, що мертва підстильна поверхня тут досягає 92 %, тоді як природна (зелені насадження) – 8 %. Відповідно альбедо природної поверхні зменшилось від 3000 до 240 %, а теплоємність мертвої підстильної поверхні зросла – від 0 до 226 Дж/кг × K. Взято до уваги територію котловини площею 100 га. Мікрокліматичними дослідженнями, що проводили в межах котловини, виявлено різницю едафічних і кліматичних показників ділянок з різною підстильною поверхнею – мертвою і природною. Зовнішні межі цих едафо-кліматичних зон трактували як межі "острова тепла та сухості" – нижнього його ярусу. Внутрішні межі острова тепла охоплювали насадження ІV еколого-фітоценотичного поясу (ЕФП), а зовнішні – насадження ІІІ ЕФП. Застосовано еколого-порівняльні дослідження рівня життєвості деревних рослин IV ЕФП, тобто території найбільше урбанізованої, і ІІІ ЕФП – зелених острівків невеликих скверів, а також ІІ ЕФП – парків і ботанічного саду. Виявлено негативні зміни в морфології, фізіології та темпах росту деревних рослин, що ростуть у межах "острова тепла". Запропоновано шляхи оптимізації урбанізованого середовища.