Танцівники японського походження в українському балеті кінця ХХ – початку ХХІ століть

Мета дослідження – проаналізувати сценічний доробок танцюристів японського походження, які пройшли фахову підготовку в Україні й відіграли вагому роль у розвитку вітчизняного балетного мистецтва. Методологія. У процесі дослідження використано такі методи: типологізації, діалектичний, системний, загальноісторичний, історико-хронологічний, порівняльно-історичний, системно-структурний та ін. Наукова новизна статті полягає у тому, що в ній вперше проаналізовано виконавську, педагогічну та організаційну діяльність танцівників японського походження в Україні, виявлено роль їх творчого доробку у розвитку українського балетного мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ століть. Висновки. На межі ХХ–ХХІ століть на балетній сцені України з’явилися японські артисти, які набували творчого досвіду у середовищі українських танцівників. Вони здобували фахову освіту в Київському державному хореографічному училищі й згодом увійшли до складу українських балетних труп (А. Кавасакі, Ч. Оцубо, К. Сасіда, Ш. Такіта, Н. Терада, Х. Сугано та ін.). Завдяки високому рівню виконавської майстерності вони органічно інтегрувалися у вітчизняний балетний репертуар. Встановлено, що за значні творчі досягнення та популяризацію українського балету у світі чимало артистів було нагороджено державними відзнаками: почесними званнями заслужених (Ш. Такіта, А. Кавасакі та ін.) та народного артиста України (Н. Терада). Наголошено, що активна педагогічна та організаційна діяльність одного з очільників Київського державного хореографічного коледжу, його художнього керівника (2012–2022) Н. Терада сприяла творчій і фінансовій підтримці освітнього закладу, популяризації  українського балетного мистецтва у світі, зміцненню дружніх стосунків між Україною та Японією. На початку грудні 2022 року Н. Терада обійняв посаду художнього керівника балетної трупи Національної опер України.