太接近无限：乌克兰诗歌

IF 0.1 4区社会学 0 HUMANITIES, MULTIDISCIPLINARY

Jung Journal-Culture & Psyche Pub Date : 2022-10-02 DOI:10.1080/19342039.2022.2125765

Ostap Slyvynsky

{"title":"太接近无限：乌克兰诗歌","authors":"Ostap Slyvynsky","doi":"10.1080/19342039.2022.2125765","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"«Малий питає, звісно . . . Питає, коли повернемося додому. А я якось кажу, мовляв, дім наш забрали на небо. Не знаю, що тоді на мене найшло. Кажу: він був такий добрий до нас, Аліме, що не міг більше стояти на землі, як усі інші доми. І стільки в ньому було любові, стільки шарів любові ми поклали на підлогу, на двері, віконні рами, і щойно стара любов злущувалася, ми клали нову, ще старанніше і щедріше, ще білішу й брунатнішу ми клали любов. І любов кольору слонової кості, хоч дідо казав, що то – не любов, а так, дитячі забавки. Бо для барви любові має вистачити одного слова. Це все кажу собі подумки, а малому лише відповідаю: так, і з вікон тепер видно саме лише небо. І ангелів видно. Тільки у домі – нікого. Бо людям живим не вільно ангелів бачити».","PeriodicalId":41355,"journal":{"name":"Jung Journal-Culture & Psyche","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.1000,"publicationDate":"2022-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Too Close to Infinity: Poems from Ukraine\",\"authors\":\"Ostap Slyvynsky\",\"doi\":\"10.1080/19342039.2022.2125765\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"«Малий питає, звісно . . . Питає, коли повернемося додому. А я якось кажу, мовляв, дім наш забрали на небо. Не знаю, що тоді на мене найшло. Кажу: він був такий добрий до нас, Аліме, що не міг більше стояти на землі, як усі інші доми. І стільки в ньому було любові, стільки шарів любові ми поклали на підлогу, на двері, віконні рами, і щойно стара любов злущувалася, ми клали нову, ще старанніше і щедріше, ще білішу й брунатнішу ми клали любов. І любов кольору слонової кості, хоч дідо казав, що то – не любов, а так, дитячі забавки. Бо для барви любові має вистачити одного слова. Це все кажу собі подумки, а малому лише відповідаю: так, і з вікон тепер видно саме лише небо. І ангелів видно. Тільки у домі – нікого. Бо людям живим не вільно ангелів бачити».\",\"PeriodicalId\":41355,\"journal\":{\"name\":\"Jung Journal-Culture & Psyche\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.1000,\"publicationDate\":\"2022-10-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Jung Journal-Culture & Psyche\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.1080/19342039.2022.2125765\",\"RegionNum\":4,\"RegionCategory\":\"社会学\",\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"0\",\"JCRName\":\"HUMANITIES, MULTIDISCIPLINARY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Jung Journal-Culture & Psyche","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.1080/19342039.2022.2125765","RegionNum":4,"RegionCategory":"社会学","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"0","JCRName":"HUMANITIES, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

摘要

“小家伙当然会问。问我们什么时候回家。我说，我说，我们的房子被带到了天堂。我不知道当时我发生了什么。我说，他对我们太好了，阿利姆，他比任何其他房子都不能站在地上。里面有那么多的爱，我们在地板上、门上、窗框上涂上了那么多层的爱，旧的爱一生气，我们就涂上了新的，更严格、更慷慨，我们涂上了更多的白色和棕色的爱。爱是大象骨头的颜色，尽管我祖父说这不是爱，而是孩子们的乐趣。对于爱的颜色，一个词就足够了。这就是我所想的，我只是对小家伙说，是的，现在窗户只能看到天空。天使是可见的。没人在家。因为活着的人不能自由地看到天使。”

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

查看原文本刊更多论文

Too Close to Infinity: Poems from Ukraine

«Малий питає, звісно . . . Питає, коли повернемося додому. А я якось кажу, мовляв, дім наш забрали на небо. Не знаю, що тоді на мене найшло. Кажу: він був такий добрий до нас, Аліме, що не міг більше стояти на землі, як усі інші доми. І стільки в ньому було любові, стільки шарів любові ми поклали на підлогу, на двері, віконні рами, і щойно стара любов злущувалася, ми клали нову, ще старанніше і щедріше, ще білішу й брунатнішу ми клали любов. І любов кольору слонової кості, хоч дідо казав, що то – не любов, а так, дитячі забавки. Бо для барви любові має вистачити одного слова. Це все кажу собі подумки, а малому лише відповідаю: так, і з вікон тепер видно саме лише небо. І ангелів видно. Тільки у домі – нікого. Бо людям живим не вільно ангелів бачити».

求助全文

通过发布文献求助，成功后即可免费获取论文全文。去求助

来源期刊

Jung Journal-Culture & Psyche HUMANITIES, MULTIDISCIPLINARY-

CiteScore

0.20

自引率

0.00%

发文量

期刊介绍： Jung Journal: Culture & Psyche is an international quarterly published by the C.G. Jung Institute of San Francisco, one of the oldest institutions in America dedicated to Jungian studies and analytic training. Founded in 1979 by John Beebe under the title The San Francisco Jung Institute Library Journal, Jung Journal has evolved from a local journal of book and film reviews to one that attracts readers and contributors worldwide--from the Academy, the arts, and from Jungian analyst-scholars. Featuring peer-reviewed scholarly articles, poetry, art, book and film reviews, and obituaries, Jung Journal offers a dialogue between culture--as reflected in art.