Тамара Семенівна Яценко, Любов Галушко, Світлана Манжара
{"title":"她的内容中驱动因素的方法论发展","authors":"Тамара Семенівна Яценко, Любов Галушко, Світлана Манжара","doi":"10.26661/2310-4368/2020-2-8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проблема глибинно-корекційного пізнання в його пралогічності розглядається в контексті цілісного, холістичного підходу до розуміння психіки. Стаття вперше підіймає проблему ролі пралогічності мислення суб’єкта, що має вплив на організацію груп АСПП. Акцентується увага на засадничих принципах функціонування групи АСПП, які створюють передумови безконфліктності взаємин, що каталізує виявлення пралогічних параметрів психіки. Останньому сприяє як візуалізована самопрезентація учасників АСПП, так і діалогічна взаємодія психолога із респондентом. У роботі стверджується про можливість невидимого поєднання логічного мислення із пралогічним. У дослідженні представлено характеристики пралогічного мислення в їхній нейтральності до суперечностей, обґрунтовується пралогічна сутність імпліцитного порядку. Розкрито проблеми глибинного пізнання та шляхи їхнього подолання, зокрема ті, які пов’язані з пралогічним мисленням та архаїчною заданістю «імпліцитного порядку» психіки, які полягають у суперечливій сутності його складників, підвладних закону «співпричетності», відкритому Л. Леві-Брюлем. Стаття розкриває передумови результативності діагностико-корекційного процесу АСПП, який підпорядкований закону про «позитивну дезінтеграцію психіки та вторинну інтеграцію на більш високому рівні її розвитку». У роботі доведено, що основні проблеми глибинного пізнання психіки передбачають урахування мотиваційного потенціалу архаїзмів, зокрема позадосвідних утворень у їхній інтегрованості з індивідуалізованими характеристиками суб’єкта. Розкриваються особливості введення допоміжних (опредметнених) засобів у процес глибинного пізнання, що посилює його об’єктивність. Зміст статті торкається проблеми дуалізму психіки, який притаманний не лише функціонуванню сфер свідомого і несвідомого, але й відповідному латентному впорядкуванню візуалізованих виявів психіки, що відображає «Модель внутрішньої динаміки психіки», зокрема символ «Інь-Ян».","PeriodicalId":20746,"journal":{"name":"Psychosomatics","volume":"1 1","pages":"69-84"},"PeriodicalIF":3.4000,"publicationDate":"2021-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"МЕТОДОЛОГЯ ГЛИБИННОГО ПІЗНАННЯ ПСИХІКИ В ЇЇ ПРАЛОГІЧНІЙ СУТНОСТІ\",\"authors\":\"Тамара Семенівна Яценко, Любов Галушко, Світлана Манжара\",\"doi\":\"10.26661/2310-4368/2020-2-8\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Проблема глибинно-корекційного пізнання в його пралогічності розглядається в контексті цілісного, холістичного підходу до розуміння психіки. Стаття вперше підіймає проблему ролі пралогічності мислення суб’єкта, що має вплив на організацію груп АСПП. Акцентується увага на засадничих принципах функціонування групи АСПП, які створюють передумови безконфліктності взаємин, що каталізує виявлення пралогічних параметрів психіки. Останньому сприяє як візуалізована самопрезентація учасників АСПП, так і діалогічна взаємодія психолога із респондентом. У роботі стверджується про можливість невидимого поєднання логічного мислення із пралогічним. У дослідженні представлено характеристики пралогічного мислення в їхній нейтральності до суперечностей, обґрунтовується пралогічна сутність імпліцитного порядку. Розкрито проблеми глибинного пізнання та шляхи їхнього подолання, зокрема ті, які пов’язані з пралогічним мисленням та архаїчною заданістю «імпліцитного порядку» психіки, які полягають у суперечливій сутності його складників, підвладних закону «співпричетності», відкритому Л. Леві-Брюлем. Стаття розкриває передумови результативності діагностико-корекційного процесу АСПП, який підпорядкований закону про «позитивну дезінтеграцію психіки та вторинну інтеграцію на більш високому рівні її розвитку». У роботі доведено, що основні проблеми глибинного пізнання психіки передбачають урахування мотиваційного потенціалу архаїзмів, зокрема позадосвідних утворень у їхній інтегрованості з індивідуалізованими характеристиками суб’єкта. Розкриваються особливості введення допоміжних (опредметнених) засобів у процес глибинного пізнання, що посилює його об’єктивність. Зміст статті торкається проблеми дуалізму психіки, який притаманний не лише функціонуванню сфер свідомого і несвідомого, але й відповідному латентному впорядкуванню візуалізованих виявів психіки, що відображає «Модель внутрішньої динаміки психіки», зокрема символ «Інь-Ян».\",\"PeriodicalId\":20746,\"journal\":{\"name\":\"Psychosomatics\",\"volume\":\"1 1\",\"pages\":\"69-84\"},\"PeriodicalIF\":3.4000,\"publicationDate\":\"2021-02-15\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Psychosomatics\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-8\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q2\",\"JCRName\":\"Medicine\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psychosomatics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Medicine","Score":null,"Total":0}
МЕТОДОЛОГЯ ГЛИБИННОГО ПІЗНАННЯ ПСИХІКИ В ЇЇ ПРАЛОГІЧНІЙ СУТНОСТІ
Проблема глибинно-корекційного пізнання в його пралогічності розглядається в контексті цілісного, холістичного підходу до розуміння психіки. Стаття вперше підіймає проблему ролі пралогічності мислення суб’єкта, що має вплив на організацію груп АСПП. Акцентується увага на засадничих принципах функціонування групи АСПП, які створюють передумови безконфліктності взаємин, що каталізує виявлення пралогічних параметрів психіки. Останньому сприяє як візуалізована самопрезентація учасників АСПП, так і діалогічна взаємодія психолога із респондентом. У роботі стверджується про можливість невидимого поєднання логічного мислення із пралогічним. У дослідженні представлено характеристики пралогічного мислення в їхній нейтральності до суперечностей, обґрунтовується пралогічна сутність імпліцитного порядку. Розкрито проблеми глибинного пізнання та шляхи їхнього подолання, зокрема ті, які пов’язані з пралогічним мисленням та архаїчною заданістю «імпліцитного порядку» психіки, які полягають у суперечливій сутності його складників, підвладних закону «співпричетності», відкритому Л. Леві-Брюлем. Стаття розкриває передумови результативності діагностико-корекційного процесу АСПП, який підпорядкований закону про «позитивну дезінтеграцію психіки та вторинну інтеграцію на більш високому рівні її розвитку». У роботі доведено, що основні проблеми глибинного пізнання психіки передбачають урахування мотиваційного потенціалу архаїзмів, зокрема позадосвідних утворень у їхній інтегрованості з індивідуалізованими характеристиками суб’єкта. Розкриваються особливості введення допоміжних (опредметнених) засобів у процес глибинного пізнання, що посилює його об’єктивність. Зміст статті торкається проблеми дуалізму психіки, який притаманний не лише функціонуванню сфер свідомого і несвідомого, але й відповідному латентному впорядкуванню візуалізованих виявів психіки, що відображає «Модель внутрішньої динаміки психіки», зокрема символ «Інь-Ян».
期刊介绍:
The mission of Psychosomatics is to be the leading psychiatry journal focused on the care of patients with comorbid medical and psychiatric illnesses. The scope of Psychosomatics includes original research, review articles and clinical reports that address psychiatric aspects of medical illnesses and their management. Areas of particular interest include: the effect of co-morbid psychiatric conditions on the management of medical illness; the psychiatric management of patients with comorbid medical illness; educational content for physicians and others specializing in consultation-liaison (C-L) psychiatry; and, the provision of psychiatric services to medical populations, including integrated care.