{"title":"计量指标分析没有渔业","authors":"Andrіi Kryzhanivsky","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-263-273","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"За відсутності письмових джерел про метрологію галицько-руських монет, карбованих у Львові в XIV–XV ст., єдиним можливим методом залишається аналіз ваги і проби самих монет. І що більша база наявних до аналізу монет, тим правильнішим буде результат. \nПроте, немаловажний і факт походження монет, залучених до аналізу. Так склалося, що у першому своєму дослідженні авторові були доступні переважно монети з музейних чи приватних колекцій (всього тоді досліджено 1744 монети). Монети до цих збірок накопичувалися роками, без прив’язки до конкретних скарбів. При цьому, навіть якщо монети й походили зі знахідок, колекціонери вибирали для своїх збірок найрідкісніші штемпельні відміни або примірники в найкращих станах збереження. Такі екземпляри мали, відповідно, й більшу вагу. На ту пору авторові не вдалося дослідити жодного скарбу. \nЯк показали подальші дослідження, отримані результати середньої ваги цих монет тоді були завищеними. Проба срібла галицько-руських монет, яка, зрозуміло, не залежала від стану їх збереження (потертості, обтинання), була визначена правильно. \nЗа період, що минув від часу згаданого першого дослідження (2007 р.), з’явилася інформація про нові знахідки монет (тепер відомо понад 8 000 їх примірників). І що важливо, – багато з них зафіксовані у скарбах в повному своєму складі. Стало можливим визначати метрологію монет на підставі скарбового матеріалу, що звісно, є логічнішим. Але при цьому треба мати на увазі, що навіть скарбові знахідки будуть правильно відображати метрологію монет здебільшого з останніх, наймолодших емісій у скарбі. Натомість, монети попередніх емітентів могли бути проріджені з найважчих примірників. \nНа жаль, не вдалося зафіксувати скарби, де були б винятково грошики Казимира ІІІ, або такі, де наймолодшими були б грошики Владислава Опольського. \nПогляньмо на опубліковані скарби, де наймолодшими є монети Людовика Угорського, і де подано вагу всіх його монет зі знахідки. \nМаємо п’ять таких скарбів: із с. Милятин Львівської області (20 прим.), с. Супрунівці Хмельницької області (94 прим.), с. Смотрич Хмельницької області (383 прим.), с. Монастирок Вінницької області (35 прим.) та із с. Мошурів Черкаської області (47 прим.). \nПідрахунок середньоарифметичної і середньомодальної ваги срібних галицько-руських грошиків Людовика Угорського з цих скарбів складає 1,06 г, тоді як дані, отримані автором у попередньому дослідженні на базі музейних і приватних збірок, були вищими 1,08–1,09 г. Різниця склала 0,02–0,03 г. Як ми й очікували, реальна вага монет зі знахідок менша від ваги добірних монет з колекцій. \nПодібний результат отримаємо з дослідження трьох скарбів, де наймолодшими є срібні галицько-руські грошики Владислава Ягайла: із с. Якторів Львівської області (66 прим.), с. Шендерів Вінницької області (196 прим.) та із с. Монастирок Вінницької області (28 прим.). Отримані результати (0,93–0,94 г) нижчі на 0,01–0,03 г від розрахованих у 2007 році (0,94–0,97 г). \nПідсумовуючи цей невеликий досвід аналізу скарбів, слід відмітити важливість: \n- урахування повного складу знахідок; \n- часових рамок конкретних емісій монет; \n- безперервний процес «виловлювання» з обігу важчих їх примірників.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"АНАЛІЗ МЕТРОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МОНЕТ ГАЛИЦЬКОЇ РУСИ XIV СТ. НА БАЗІ СКАРБОВИХ ЗНАХІДОК\",\"authors\":\"Andrіi Kryzhanivsky\",\"doi\":\"10.31470/2616-6275-2022-6-263-273\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"За відсутності письмових джерел про метрологію галицько-руських монет, карбованих у Львові в XIV–XV ст., єдиним можливим методом залишається аналіз ваги і проби самих монет. І що більша база наявних до аналізу монет, тим правильнішим буде результат. \\nПроте, немаловажний і факт походження монет, залучених до аналізу. Так склалося, що у першому своєму дослідженні авторові були доступні переважно монети з музейних чи приватних колекцій (всього тоді досліджено 1744 монети). Монети до цих збірок накопичувалися роками, без прив’язки до конкретних скарбів. При цьому, навіть якщо монети й походили зі знахідок, колекціонери вибирали для своїх збірок найрідкісніші штемпельні відміни або примірники в найкращих станах збереження. Такі екземпляри мали, відповідно, й більшу вагу. На ту пору авторові не вдалося дослідити жодного скарбу. \\nЯк показали подальші дослідження, отримані результати середньої ваги цих монет тоді були завищеними. Проба срібла галицько-руських монет, яка, зрозуміло, не залежала від стану їх збереження (потертості, обтинання), була визначена правильно. \\nЗа період, що минув від часу згаданого першого дослідження (2007 р.), з’явилася інформація про нові знахідки монет (тепер відомо понад 8 000 їх примірників). І що важливо, – багато з них зафіксовані у скарбах в повному своєму складі. Стало можливим визначати метрологію монет на підставі скарбового матеріалу, що звісно, є логічнішим. Але при цьому треба мати на увазі, що навіть скарбові знахідки будуть правильно відображати метрологію монет здебільшого з останніх, наймолодших емісій у скарбі. Натомість, монети попередніх емітентів могли бути проріджені з найважчих примірників. \\nНа жаль, не вдалося зафіксувати скарби, де були б винятково грошики Казимира ІІІ, або такі, де наймолодшими були б грошики Владислава Опольського. \\nПогляньмо на опубліковані скарби, де наймолодшими є монети Людовика Угорського, і де подано вагу всіх його монет зі знахідки. \\nМаємо п’ять таких скарбів: із с. Милятин Львівської області (20 прим.), с. Супрунівці Хмельницької області (94 прим.), с. Смотрич Хмельницької області (383 прим.), с. Монастирок Вінницької області (35 прим.) та із с. Мошурів Черкаської області (47 прим.). \\nПідрахунок середньоарифметичної і середньомодальної ваги срібних галицько-руських грошиків Людовика Угорського з цих скарбів складає 1,06 г, тоді як дані, отримані автором у попередньому дослідженні на базі музейних і приватних збірок, були вищими 1,08–1,09 г. Різниця склала 0,02–0,03 г. Як ми й очікували, реальна вага монет зі знахідок менша від ваги добірних монет з колекцій. \\nПодібний результат отримаємо з дослідження трьох скарбів, де наймолодшими є срібні галицько-руські грошики Владислава Ягайла: із с. Якторів Львівської області (66 прим.), с. Шендерів Вінницької області (196 прим.) та із с. Монастирок Вінницької області (28 прим.). Отримані результати (0,93–0,94 г) нижчі на 0,01–0,03 г від розрахованих у 2007 році (0,94–0,97 г). \\nПідсумовуючи цей невеликий досвід аналізу скарбів, слід відмітити важливість: \\n- урахування повного складу знахідок; \\n- часових рамок конкретних емісій монет; \\n- безперервний процес «виловлювання» з обігу важчих їх примірників.\",\"PeriodicalId\":33264,\"journal\":{\"name\":\"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-12-30\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-263-273\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-263-273","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
АНАЛІЗ МЕТРОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МОНЕТ ГАЛИЦЬКОЇ РУСИ XIV СТ. НА БАЗІ СКАРБОВИХ ЗНАХІДОК
За відсутності письмових джерел про метрологію галицько-руських монет, карбованих у Львові в XIV–XV ст., єдиним можливим методом залишається аналіз ваги і проби самих монет. І що більша база наявних до аналізу монет, тим правильнішим буде результат.
Проте, немаловажний і факт походження монет, залучених до аналізу. Так склалося, що у першому своєму дослідженні авторові були доступні переважно монети з музейних чи приватних колекцій (всього тоді досліджено 1744 монети). Монети до цих збірок накопичувалися роками, без прив’язки до конкретних скарбів. При цьому, навіть якщо монети й походили зі знахідок, колекціонери вибирали для своїх збірок найрідкісніші штемпельні відміни або примірники в найкращих станах збереження. Такі екземпляри мали, відповідно, й більшу вагу. На ту пору авторові не вдалося дослідити жодного скарбу.
Як показали подальші дослідження, отримані результати середньої ваги цих монет тоді були завищеними. Проба срібла галицько-руських монет, яка, зрозуміло, не залежала від стану їх збереження (потертості, обтинання), була визначена правильно.
За період, що минув від часу згаданого першого дослідження (2007 р.), з’явилася інформація про нові знахідки монет (тепер відомо понад 8 000 їх примірників). І що важливо, – багато з них зафіксовані у скарбах в повному своєму складі. Стало можливим визначати метрологію монет на підставі скарбового матеріалу, що звісно, є логічнішим. Але при цьому треба мати на увазі, що навіть скарбові знахідки будуть правильно відображати метрологію монет здебільшого з останніх, наймолодших емісій у скарбі. Натомість, монети попередніх емітентів могли бути проріджені з найважчих примірників.
На жаль, не вдалося зафіксувати скарби, де були б винятково грошики Казимира ІІІ, або такі, де наймолодшими були б грошики Владислава Опольського.
Погляньмо на опубліковані скарби, де наймолодшими є монети Людовика Угорського, і де подано вагу всіх його монет зі знахідки.
Маємо п’ять таких скарбів: із с. Милятин Львівської області (20 прим.), с. Супрунівці Хмельницької області (94 прим.), с. Смотрич Хмельницької області (383 прим.), с. Монастирок Вінницької області (35 прим.) та із с. Мошурів Черкаської області (47 прим.).
Підрахунок середньоарифметичної і середньомодальної ваги срібних галицько-руських грошиків Людовика Угорського з цих скарбів складає 1,06 г, тоді як дані, отримані автором у попередньому дослідженні на базі музейних і приватних збірок, були вищими 1,08–1,09 г. Різниця склала 0,02–0,03 г. Як ми й очікували, реальна вага монет зі знахідок менша від ваги добірних монет з колекцій.
Подібний результат отримаємо з дослідження трьох скарбів, де наймолодшими є срібні галицько-руські грошики Владислава Ягайла: із с. Якторів Львівської області (66 прим.), с. Шендерів Вінницької області (196 прим.) та із с. Монастирок Вінницької області (28 прим.). Отримані результати (0,93–0,94 г) нижчі на 0,01–0,03 г від розрахованих у 2007 році (0,94–0,97 г).
Підсумовуючи цей невеликий досвід аналізу скарбів, слід відмітити важливість:
- урахування повного складу знахідок;
- часових рамок конкретних емісій монет;
- безперервний процес «виловлювання» з обігу важчих їх примірників.