ПСИХОЛОГІЧНА РЕСУРСНІСТЬ ЯК ОСНОВА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ

Правильна оцінка стану психоемоційного здоров’я особистості можлива лише через надійний і валідний психодіагностувальний інструментарій. Спираючись на попередні дослідження, проведені нами з метою визначення структурно-компонентного складу поняття «психоемоційне здоров’я особистості» на віковому етапі раннього дорослішання, ми намагались за допомогою авторського опитувальника встановити аксіологічний когнітивно-афективний, конативно-інструментальний, соціально-визначальний складники досліджуваної інтегративної особистісної властивості. У результаті проведеного кореляційного аналізу виявлено значущий зв’язок усіх параметрів психоемоційного здоров’я студентів з упевненістю в собі, а також із «прагненням до мудрості»; досить зв’язаним виявився зв’язок із показниками «допомога іншим», «доброта до людей», «віра в добро», «самореалізація у професії». У контексті завдань започаткованого дослідження виділено чотири групи респондентів та вивчено їх психологічні особливості. Так, наведено особливості психологічної ресурсності досліджуваних із високим, помітним, помірним та номінальним рівнями психоемоційного здоров’я. Отримані експериментальні дані засвідчують правомірність розгляду психологічної ресурсності як основи психоемоційного здоров’я студентів закладу вищої освіти. Емпірично установлено: чим вищими є показники психологічної ресурсності респондентів із високим та помірним рівнями психоемоційного здоров’я, тим виразнішою є позитивна динаміка розвитку досліджуваної інтегративної особистісної властивості. Поглиблення наукових уявлень про вираженість психологічної ресурсності особистості як основи її психоемоційного здоров’я спрямовує психологічний супровід здоров’я, а саме збереження здобувачів освіти у практичній навчально-професійній діяльності.