{"title":"心理健康问题的心理学分析","authors":"Анна Валеріївна Кульчицька, Софія Полікарчик","doi":"10.29038/2227-1376-2023-41-kyl","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. У статті розкрито соціально-психологічне явище сепарації, а також особливості психоемоційних станів особистості студента в умовах сепарації. Мета полягала у дослідженні особливостей психоемоційних станів особистості в умовах сепарації. \nМетоди. Для досягнення поставлених цілей були використані: методика дослідження психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці Дж. Хофмана (адаптація А. Широка); методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса; опитувальник дитяче-батьківських емоційних взаємовідносин (ОДБЕВ) Є.І. Захарової; методика «Стратегії сімейного виховання» С. С. Степанова в модифікації І. І. Махоніної; кореляційний аналіз. \nРезультати. Дослідження психологічної незалежності показало, що переважна більшість опитаних проявили середній рівень сформованості «незалежності» у стосунках з батьками. Однак, третина респондентів - мають більшу незалежність від матері, ніж від батька. В опитаних найшвидше формуються емоційна незалежність та незалежність у ставленнях. Високий рівень загального показника емоційного стану, притаманний половині опитаних, чверть студентів мають низький рівень, решті притаманний середні рівень показника. Дослідження дитячо-батьківських емоційних взаємовідносин стверджує, що емоційні взаємовідносини між батьками і дітьми знаходяться в межах норми. В загальному показники вищі критеріальних. Однак, такі шкали як «емпатія», «надання емоційної підтримки», у більшості діагностованих мають показники нижче критеріального, що свідчить про дефіцитарність відповідної характеристики. Результати дослідження стилю виховання в сім’ї демонструють, що переважаючим є демократичний стиль виховання, водночас, індиферентний стиль виховання проявився найменше. Кореляційний аналіз допоміг виявити прямий зв’язок між стосунками з батьками та самооцінкою емоційного стану, з емоційними взаємовідносинами дітей і батьків, а також із стратегією виховання в сім’ї. Емоційна сфера є чинником успішної чи неуспішної сепарації – чим вищий рівень енергійності в діагностованих, тим більше приємних почуттів виникає у батьків під час взаємодії і навпаки. \nВисновки. Психоемоційні стани особистості мають взаємозв’язок з успішністю перебігу сепараційних процесів у юнацько-батьківських відносинах. Чинниками успішної сепарації вважаємо: особливості психологічної незалежності; емоційні стани як у батьків, так і в юнаків; дитяче-батьківські емоційні взаємовідносини; стиль виховання в сім’ї.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СЕПАРАЦІЇ\",\"authors\":\"Анна Валеріївна Кульчицька, Софія Полікарчик\",\"doi\":\"10.29038/2227-1376-2023-41-kyl\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета. У статті розкрито соціально-психологічне явище сепарації, а також особливості психоемоційних станів особистості студента в умовах сепарації. Мета полягала у дослідженні особливостей психоемоційних станів особистості в умовах сепарації. \\nМетоди. Для досягнення поставлених цілей були використані: методика дослідження психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці Дж. Хофмана (адаптація А. Широка); методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса; опитувальник дитяче-батьківських емоційних взаємовідносин (ОДБЕВ) Є.І. Захарової; методика «Стратегії сімейного виховання» С. С. Степанова в модифікації І. І. Махоніної; кореляційний аналіз. \\nРезультати. Дослідження психологічної незалежності показало, що переважна більшість опитаних проявили середній рівень сформованості «незалежності» у стосунках з батьками. Однак, третина респондентів - мають більшу незалежність від матері, ніж від батька. В опитаних найшвидше формуються емоційна незалежність та незалежність у ставленнях. Високий рівень загального показника емоційного стану, притаманний половині опитаних, чверть студентів мають низький рівень, решті притаманний середні рівень показника. Дослідження дитячо-батьківських емоційних взаємовідносин стверджує, що емоційні взаємовідносини між батьками і дітьми знаходяться в межах норми. В загальному показники вищі критеріальних. Однак, такі шкали як «емпатія», «надання емоційної підтримки», у більшості діагностованих мають показники нижче критеріального, що свідчить про дефіцитарність відповідної характеристики. Результати дослідження стилю виховання в сім’ї демонструють, що переважаючим є демократичний стиль виховання, водночас, індиферентний стиль виховання проявився найменше. Кореляційний аналіз допоміг виявити прямий зв’язок між стосунками з батьками та самооцінкою емоційного стану, з емоційними взаємовідносинами дітей і батьків, а також із стратегією виховання в сім’ї. Емоційна сфера є чинником успішної чи неуспішної сепарації – чим вищий рівень енергійності в діагностованих, тим більше приємних почуттів виникає у батьків під час взаємодії і навпаки. \\nВисновки. Психоемоційні стани особистості мають взаємозв’язок з успішністю перебігу сепараційних процесів у юнацько-батьківських відносинах. Чинниками успішної сепарації вважаємо: особливості психологічної незалежності; емоційні стани як у батьків, так і в юнаків; дитяче-батьківські емоційні взаємовідносини; стиль виховання в сім’ї.\",\"PeriodicalId\":33037,\"journal\":{\"name\":\"Psikhologichni perspektivi\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-06-01\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Psikhologichni perspektivi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kyl\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psikhologichni perspektivi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kyl","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СЕПАРАЦІЇ
Мета. У статті розкрито соціально-психологічне явище сепарації, а також особливості психоемоційних станів особистості студента в умовах сепарації. Мета полягала у дослідженні особливостей психоемоційних станів особистості в умовах сепарації.
Методи. Для досягнення поставлених цілей були використані: методика дослідження психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці Дж. Хофмана (адаптація А. Широка); методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса; опитувальник дитяче-батьківських емоційних взаємовідносин (ОДБЕВ) Є.І. Захарової; методика «Стратегії сімейного виховання» С. С. Степанова в модифікації І. І. Махоніної; кореляційний аналіз.
Результати. Дослідження психологічної незалежності показало, що переважна більшість опитаних проявили середній рівень сформованості «незалежності» у стосунках з батьками. Однак, третина респондентів - мають більшу незалежність від матері, ніж від батька. В опитаних найшвидше формуються емоційна незалежність та незалежність у ставленнях. Високий рівень загального показника емоційного стану, притаманний половині опитаних, чверть студентів мають низький рівень, решті притаманний середні рівень показника. Дослідження дитячо-батьківських емоційних взаємовідносин стверджує, що емоційні взаємовідносини між батьками і дітьми знаходяться в межах норми. В загальному показники вищі критеріальних. Однак, такі шкали як «емпатія», «надання емоційної підтримки», у більшості діагностованих мають показники нижче критеріального, що свідчить про дефіцитарність відповідної характеристики. Результати дослідження стилю виховання в сім’ї демонструють, що переважаючим є демократичний стиль виховання, водночас, індиферентний стиль виховання проявився найменше. Кореляційний аналіз допоміг виявити прямий зв’язок між стосунками з батьками та самооцінкою емоційного стану, з емоційними взаємовідносинами дітей і батьків, а також із стратегією виховання в сім’ї. Емоційна сфера є чинником успішної чи неуспішної сепарації – чим вищий рівень енергійності в діагностованих, тим більше приємних почуттів виникає у батьків під час взаємодії і навпаки.
Висновки. Психоемоційні стани особистості мають взаємозв’язок з успішністю перебігу сепараційних процесів у юнацько-батьківських відносинах. Чинниками успішної сепарації вважаємо: особливості психологічної незалежності; емоційні стани як у батьків, так і в юнаків; дитяче-батьківські емоційні взаємовідносини; стиль виховання в сім’ї.