{"title":"社会科学的跨学科性质——对社会理论的详细分析","authors":"О. О. Морушко, Н. О. Химиця","doi":"10.36930/40320514","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Філософія є особливою формою пізнання світу, що вивчає найзагальніші істотні характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Для організації життєдіяльності людської спільноти важливим є налагодження командної роботи для максимальної реалізації свого творчого потенціалу. Проблему добору людей з потрібними якостями може вирішити відносно молода наука соціоніка. Сучасний науковий дискурс актуалізує роль філософії щодо адекватного розуміння складних соціально-природних реалій, в яких існує людина. Окрім цього, філософія є своєрідним фундаментом для розвитку соціогуманітарних досліджень, цікавим аспектом яких, на нашу думку, є аналіз дії основних законів діалектики в соціоніці. Зокрема, цікаво простежити дію універсальних законів діалектики в соціоніці. Як відомо, існує три основних закони діалектики, сформульованих Гегелем. Перший з них – закон переходу кількісних змін до якісних, другий – закон єдності і боротьби протилежностей, третій – закон заперечення заперечення. Дія першого закону діалектики в соціоніці найвиразніше простежується під час аналізу представників одного соціотипу. У процесі соціалізації кожен індивідуум отримує певну суму знань і навичок. Ця сума може відрізнятися настільки, що декому дає змогу переходити на вищий рівень інтелектуального розвитку. Другий закон діалектики в соціоніці проявляється у моделі \"А\" людської психіки та дихотомічних ознаках Юнга. Соціонічні функції, які є складниками блоків его/супер-его та ід/супер-ід складаються із взаємозаперечувальних функцій, проте становлять єдине ціле. Дію третього закону діалектики в соціоніці можна простежити на поділі 16 базових типів на квадри. До складу кожної із квадр входить по дві діади найбільш психологічно сумісних пар – діада раціоналів і діада ірраціоналів. Коли йдеться про стосунки поза межами квадри, ці діади дуальних пар будуть орієнтованими на діаметрально протилежні квадри, цінності яких є теж діаметрально протилежними. По суті, існує заперечення заперечення. Викладені у цій роботі факти не є вичерпними, проте вони чітко демонструють взаємозв'язок між філософією то соціонікою.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Міждисциплінарний характер соціогуманітарного знання: діалектичний аналіз соціонічної теорії\",\"authors\":\"О. О. Морушко, Н. О. Химиця\",\"doi\":\"10.36930/40320514\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Філософія є особливою формою пізнання світу, що вивчає найзагальніші істотні характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Для організації життєдіяльності людської спільноти важливим є налагодження командної роботи для максимальної реалізації свого творчого потенціалу. Проблему добору людей з потрібними якостями може вирішити відносно молода наука соціоніка. Сучасний науковий дискурс актуалізує роль філософії щодо адекватного розуміння складних соціально-природних реалій, в яких існує людина. Окрім цього, філософія є своєрідним фундаментом для розвитку соціогуманітарних досліджень, цікавим аспектом яких, на нашу думку, є аналіз дії основних законів діалектики в соціоніці. Зокрема, цікаво простежити дію універсальних законів діалектики в соціоніці. Як відомо, існує три основних закони діалектики, сформульованих Гегелем. Перший з них – закон переходу кількісних змін до якісних, другий – закон єдності і боротьби протилежностей, третій – закон заперечення заперечення. Дія першого закону діалектики в соціоніці найвиразніше простежується під час аналізу представників одного соціотипу. У процесі соціалізації кожен індивідуум отримує певну суму знань і навичок. Ця сума може відрізнятися настільки, що декому дає змогу переходити на вищий рівень інтелектуального розвитку. Другий закон діалектики в соціоніці проявляється у моделі \\\"А\\\" людської психіки та дихотомічних ознаках Юнга. Соціонічні функції, які є складниками блоків его/супер-его та ід/супер-ід складаються із взаємозаперечувальних функцій, проте становлять єдине ціле. Дію третього закону діалектики в соціоніці можна простежити на поділі 16 базових типів на квадри. До складу кожної із квадр входить по дві діади найбільш психологічно сумісних пар – діада раціоналів і діада ірраціоналів. Коли йдеться про стосунки поза межами квадри, ці діади дуальних пар будуть орієнтованими на діаметрально протилежні квадри, цінності яких є теж діаметрально протилежними. По суті, існує заперечення заперечення. Викладені у цій роботі факти не є вичерпними, проте вони чітко демонструють взаємозв'язок між філософією то соціонікою.\",\"PeriodicalId\":33529,\"journal\":{\"name\":\"Naukovii visnik NLTU Ukrayini\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-11-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Naukovii visnik NLTU Ukrayini\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.36930/40320514\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320514","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Міждисциплінарний характер соціогуманітарного знання: діалектичний аналіз соціонічної теорії
Філософія є особливою формою пізнання світу, що вивчає найзагальніші істотні характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Для організації життєдіяльності людської спільноти важливим є налагодження командної роботи для максимальної реалізації свого творчого потенціалу. Проблему добору людей з потрібними якостями може вирішити відносно молода наука соціоніка. Сучасний науковий дискурс актуалізує роль філософії щодо адекватного розуміння складних соціально-природних реалій, в яких існує людина. Окрім цього, філософія є своєрідним фундаментом для розвитку соціогуманітарних досліджень, цікавим аспектом яких, на нашу думку, є аналіз дії основних законів діалектики в соціоніці. Зокрема, цікаво простежити дію універсальних законів діалектики в соціоніці. Як відомо, існує три основних закони діалектики, сформульованих Гегелем. Перший з них – закон переходу кількісних змін до якісних, другий – закон єдності і боротьби протилежностей, третій – закон заперечення заперечення. Дія першого закону діалектики в соціоніці найвиразніше простежується під час аналізу представників одного соціотипу. У процесі соціалізації кожен індивідуум отримує певну суму знань і навичок. Ця сума може відрізнятися настільки, що декому дає змогу переходити на вищий рівень інтелектуального розвитку. Другий закон діалектики в соціоніці проявляється у моделі "А" людської психіки та дихотомічних ознаках Юнга. Соціонічні функції, які є складниками блоків его/супер-его та ід/супер-ід складаються із взаємозаперечувальних функцій, проте становлять єдине ціле. Дію третього закону діалектики в соціоніці можна простежити на поділі 16 базових типів на квадри. До складу кожної із квадр входить по дві діади найбільш психологічно сумісних пар – діада раціоналів і діада ірраціоналів. Коли йдеться про стосунки поза межами квадри, ці діади дуальних пар будуть орієнтованими на діаметрально протилежні квадри, цінності яких є теж діаметрально протилежними. По суті, існує заперечення заперечення. Викладені у цій роботі факти не є вичерпними, проте вони чітко демонструють взаємозв'язок між філософією то соціонікою.