Марина Олегівна Орап
{"title":"Рецензія","authors":"Марина Олегівна Орап","doi":"10.29038/2227-1376-2021-37-314-316","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Засєкіна, Л., Засєкін, С., Шевчук, О. (2017). Психолінгвістичний підхід до травматичної пам’яті. Beau Bassin: LAP LAMBERT Academic Publishing. 244 p. ISBN 978-6133997486. Reviewed by Орап Марина.\nМонографія є ґрунтовним науковим дослідженням актуальної теоретичної і практичної проблеми діагностики і реорганізації травматичної пам’яті. Це питання особливо актуальне в сучасних реаліях життя і в Україні, і в усьому світі. Політичні події в Україні, посилені пандемією вірусу COVID-19, переживають багато громадян саме як травматичну ситуацію, що вимагає від психологів швидкого й адекватного реагування. Рецензована наукова праця є значним внеском у розв’язання цієї проблеми. Монографія складається з трьох розділів, у яких обґрунтовано теоретико-методологічні аспекти дослідження травматичної пам’яті, шляхи емпіричного вивчення її змісту, а також запропоновано рекомендації щодо її реорганізації. У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження травматичної пам’яті» дуже ґрунтовно і логічно проаналізовано різні концептуальні підходи до визначення і дослідження травматичної пам’яті, автобіографічної пам’яті, травматичної події, травматичного досвіду, ПТСР. На основі цього виокремлено авторське розуміння травматичної пам’яті як психічного процесу в межах норми і результату відображення, збереження та відтворення реорганізованого травматичного досвіду. Увага дослідників зосереджена на когнітивних моделях представлення знань, які є основою для травматичної пам’яті. Тому логічним і науково адекватним видається вибір авторами пропозиціональної моделі для дослідження закономірностей реорганізації травматичної пам’яті психолінгвістичними засобами. Розділ 2 «Емпіричне дослідження психологічних особливостей індивідуальної травматичної пам’яті» сконструйовано пропозиціональну модель травматичної пам’яті, у якій особливості травматичного досвіду виявляються функціонально пов’язаними з емоційним благополуччям особистості. Запропоновано авторську схему пропозиціонального аналізу травматичних спогадів, яка практично реалізується через аналіз автобіографічних наративів. Глибоко проаналізовано взаємозв’язки травматичної пам’яті з особистісними властивостями, локусом контролю та емоційним благополуччям. У розділі 3 «Реорганізація індивідуальної травматичної пам’яті за допомогою психолінгвістичних засобів» проаналізовано автобіографічний наратив як засіб діагностики травматичної пам’яті, змальовано узагальнений «портрет» особистості, яка адекватно інтегрувала травматичний досвід до автобіографічної пам’яті. Важливим практичним доробком авторів вважаємо сформульовані на основі здійсненого дослідження рекомендації з використання наративів для реорганізації травматичного досвіду, для екстерналізації та подальшої інтеграції травматичної події у досвід особистості. Видання даної монографії є логічним продовженням наукових розвідок знаними в Україні вченими психолінгвістами прикладних аспектів використання психолінгвістичних засобів для оптимізації психологічних ресурсів людини. Дослідження характеризується глибиною наукового аналізу проблеми, адекватністю побудованої теоретичної моделі та ґрунтовністю емпіричного дослідження. Висновки логічно відображають отримані результати і є вагомими як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Результати даного наукового дослідження будуть корисними як для подальших психолінгвістичних досліджень, так і для фахівців, які практично вирішують питання допомоги особам, які пережили або переживають травматизуючі події. Монографії властива наукова новизна, що свідчить про глибоке і новаторське опрацювання проблем реорганізації травматичної пам’яті. З огляду на вищезазначене я вважаю монографію значним науковим доробком і рекомендую для ознайомлення науковцям, психологам-практикам та усім зацікавленим особам.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-06-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psikhologichni perspektivi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-314-316","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

摘要

Zashekina,L。Zashekin,S。周丘克,O。(2017)。创伤记忆的心理学方法。Beau Bassin:LAP LAMBERT学术出版社。244页,ISBN 978-6133997486。由Orap Marin审阅。专著是对当前创伤记忆诊断和重组的理论和实践问题的基础科学研究。这一问题在乌克兰和全世界当前的生活现实中尤为突出。新冠肺炎疫情加剧了乌克兰的政治事件,许多公民将其视为一种创伤状况,需要心理学家迅速做出充分反应。修订科学对解决这一问题作出了重大贡献。专著共分三章,分别从创伤记忆研究的理论和方法两个方面,通过对其内容的实证研究,还提出了重组建议。第一节“创伤记忆研究的理论和方法基础”非常全面和合乎逻辑地分析了识别和研究创伤记忆的不同概念方法,自传记忆,创伤事件,创伤经历,创伤后应激障碍。这将作者对创伤记忆的理解区分为规范内的心理过程和对重组创伤经历的反思、保存和再现的结果。研究人员的注意力集中在作为创伤记忆基础的知识认知模式上。因此,选择所提出的模型的作者,用心理语言学的方法来研究创伤记忆重组的规律性,似乎是合乎逻辑和科学的。第二章“帝国对个体创伤记忆的心理调查”建立在一个提出的创伤记忆模型的基础上,-其中发现创伤经历在功能上与人的情绪健康相关。提出了一个作者方案来分析创伤记忆,并通过对自传体叙事的分析来实际实施。对创伤记忆与个人财产、控制力和情绪幸福感之间的关系进行了深入分析。第3节“使用心理设备组织个体创伤记忆”分析了自传体创伤作为诊断创伤记忆的工具,一幅将创伤经历充分融入自传体记忆的人物肖像画已经绘制完成。我们认为,作者的重要实践工作是在对使用工具重组创伤经历的建议进行研究的基础上完成的,为了灭绝并将创伤事件进一步融入个人经历。出版这本专著是科学心理学家在乌克兰已知的科学研究的逻辑延续,是使用心理工具优化心理资源的例子人类。本研究的特点是对问题进行了深入的科学分析,建立了理论模型,具有充分性和实证研究的基础性。这些结果在逻辑上反映了所获得的结果,在理论和实践上都很重要。这项科学研究的结果将对进一步的心理研究和实际帮助人们的专业人员都有用,经历过或正在经历创伤事件的人。《单行本》是一部科学小说,展示了对重组创伤记忆问题的深刻和创新的处理。鉴于上述情况,我认为专著是一项重要的科学发展,是向科学家、心理学家和所有感兴趣的人推荐的。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
Рецензія
Засєкіна, Л., Засєкін, С., Шевчук, О. (2017). Психолінгвістичний підхід до травматичної пам’яті. Beau Bassin: LAP LAMBERT Academic Publishing. 244 p. ISBN 978-6133997486. Reviewed by Орап Марина. Монографія є ґрунтовним науковим дослідженням актуальної теоретичної і практичної проблеми діагностики і реорганізації травматичної пам’яті. Це питання особливо актуальне в сучасних реаліях життя і в Україні, і в усьому світі. Політичні події в Україні, посилені пандемією вірусу COVID-19, переживають багато громадян саме як травматичну ситуацію, що вимагає від психологів швидкого й адекватного реагування. Рецензована наукова праця є значним внеском у розв’язання цієї проблеми. Монографія складається з трьох розділів, у яких обґрунтовано теоретико-методологічні аспекти дослідження травматичної пам’яті, шляхи емпіричного вивчення її змісту, а також запропоновано рекомендації щодо її реорганізації. У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження травматичної пам’яті» дуже ґрунтовно і логічно проаналізовано різні концептуальні підходи до визначення і дослідження травматичної пам’яті, автобіографічної пам’яті, травматичної події, травматичного досвіду, ПТСР. На основі цього виокремлено авторське розуміння травматичної пам’яті як психічного процесу в межах норми і результату відображення, збереження та відтворення реорганізованого травматичного досвіду. Увага дослідників зосереджена на когнітивних моделях представлення знань, які є основою для травматичної пам’яті. Тому логічним і науково адекватним видається вибір авторами пропозиціональної моделі для дослідження закономірностей реорганізації травматичної пам’яті психолінгвістичними засобами. Розділ 2 «Емпіричне дослідження психологічних особливостей індивідуальної травматичної пам’яті» сконструйовано пропозиціональну модель травматичної пам’яті, у якій особливості травматичного досвіду виявляються функціонально пов’язаними з емоційним благополуччям особистості. Запропоновано авторську схему пропозиціонального аналізу травматичних спогадів, яка практично реалізується через аналіз автобіографічних наративів. Глибоко проаналізовано взаємозв’язки травматичної пам’яті з особистісними властивостями, локусом контролю та емоційним благополуччям. У розділі 3 «Реорганізація індивідуальної травматичної пам’яті за допомогою психолінгвістичних засобів» проаналізовано автобіографічний наратив як засіб діагностики травматичної пам’яті, змальовано узагальнений «портрет» особистості, яка адекватно інтегрувала травматичний досвід до автобіографічної пам’яті. Важливим практичним доробком авторів вважаємо сформульовані на основі здійсненого дослідження рекомендації з використання наративів для реорганізації травматичного досвіду, для екстерналізації та подальшої інтеграції травматичної події у досвід особистості. Видання даної монографії є логічним продовженням наукових розвідок знаними в Україні вченими психолінгвістами прикладних аспектів використання психолінгвістичних засобів для оптимізації психологічних ресурсів людини. Дослідження характеризується глибиною наукового аналізу проблеми, адекватністю побудованої теоретичної моделі та ґрунтовністю емпіричного дослідження. Висновки логічно відображають отримані результати і є вагомими як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Результати даного наукового дослідження будуть корисними як для подальших психолінгвістичних досліджень, так і для фахівців, які практично вирішують питання допомоги особам, які пережили або переживають травматизуючі події. Монографії властива наукова новизна, що свідчить про глибоке і новаторське опрацювання проблем реорганізації травматичної пам’яті. З огляду на вищезазначене я вважаю монографію значним науковим доробком і рекомендую для ознайомлення науковцям, психологам-практикам та усім зацікавленим особам.
求助全文
通过发布文献求助,成功后即可免费获取论文全文。 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
28
审稿时长
20 weeks
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术官方微信