МОНЕТИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ГРОШОВОМУ ОБІГОВІ ВОЛИНІ У XV–XVII СТ.

Мета статті. Головна мета статті полягає у висвітленні особливостей побутування іноземних монет Західної Європи у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Методологія дослідження. Під час роботи над цією статтею було використано загальнонаукові методи, зокрема аналітичний, хронологічний та топографічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було зібрано усі відомості про побутування монет Західної Європи у грошовому обігові Волині та проаналізовано їхню роль у ньому. Висновки дослідження. Найбільша кількість іноземних монет у грошовому обігові Волині XV–XVII ст. представлена монетами великих номіналів, зокрема талерами (та їх фракціями) й дукатами. Також виявлено багато скарбів із дрібними монетами окремих популярних номіналів. Це тевтонські шилінги і гроші XV століття та грошени Священної Римської імперії першої чверті XVII ст. Склад виявлених скарбів представлений або виключно зазначеними різновидами монет, або ж з невеликою їх часткою. Існує чимало і поодиноких знахідок таких монет. Тому, незважаючи на розвиток монетної системи Великого князівства Литовського та Польського королівства, а також збільшення карбування ними власних монет протягом XV–XVII ст., скарби та поодинокі знахідки монет іноземного походження на їх теренах підтверджують, що грошові одиниці ряду західноєвропейських держав відігравали значну роль у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Також вони свідчать про прямі та непрямі торгівельні зв‘язки населення Волині зі Священною Римською імперією, Саксонськими землями, Об‘єднаними провінціями Нідерландів, Венецією та державою Тевтонського ордену у Пруссії.