Моделі конструювання соціальної згуртованості: теоретичні рефлексії та емпіричні кейси

Стаття присвячена розробленню моделей конструювання соціальної згуртованості на мезо- соціальному рівні в межах академічного підходу до концептуалізації цього феномену. Аналізуючи недоліки наявних спроб типологізації соціальної згуртованості, автор пропонує власну класифікацію моделей конструювання цього феномену, в основу якої покладено різні «стрижні гуртування». Класифікація представлена термінальною згуртованістю (формула: довкола чогось/когось), простою інструментальною згуртованістю у вигляді позитивно інструментальної та негативно інструментальної (відповідно: задля чогось/когось та проти чогось/когось) та складною інструментальною згуртованістю, що заснована на синтезі попередніх формул (проти чогось/когось задля чогось/когось та задля чогось/когось проти чогось/когось). Наведені моделі соціальної згуртованості автор пропонує розглядати як згуртованість-у-дії, тобто в актуалізованому стані, виокремлюючи, окрім цього, стан «нульової згуртованості» як згуртованості-на-папері. Підсумовано, що формули конструювання соціальної згуртованості є взаємопов’язаними та внутрішньо динамічними, що можуть змінювати одна одну. Наголошено на необхідності розмежування соціального капіталу та соціальної згуртованості, ототожнення яких в межах академічних досліджень призводить до появи псевдозгуртованості.