{"title":"土地社会发展的工具","authors":"Сергій Гунько, Тетяна Лях, Олена Карпенко","doi":"10.32782/humanitas/2023.2.32","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Ключовим завданням державної політики у сфері місцевого самоврядування є активізація процесів об’єднання територіальних громад без примусу і з власної волі. І саме створення соціокультурного простору задля подолання деякої відчуженості мешканців різних населених пунктів і створення засад для їх консолідації є одним із проблемних питань, з якими стикаються наразі фахівці при реалізації процесів добровільного об’єднання. Важливим інструментом для вирішення зазначеного питання є створення загального для всіх мешканців територіальної громади комунікаційного простору, який забезпечуватиме реалізацію консолідуючої, об’єднуючої функції. Саме, громадський простір може бути місцем, яке знаходиться у власності громади або у вільному доступі і пристосоване для користування мешканцями. Кожен громадський простір має власні просторові, історичні, природні, соціально-економічні особливості. Вивчення питання соціальної згуртованості територіальної громади є особливо актуальним на сучасному етапі науково-теоретичних досліджень місцевого самоврядування та становлення нашої держави. Статтю присвячено особливостям створення та розвитку публічного простору як інструменту згуртованості територіальної громади. Зазначено, що публічний простір є складовою простору територіальної громади, який є відкритим та доступним для мешканців громади. Ключовою функцією публічного простору територіальної громади визначено формування, розвиток та використання потенціалу соціальних комунікацій. Автори зазначають, що в сучасних умовах підвищення соціальної згуртованості територіальних громад є одним з найважливіших напрямків діяльності для української влади. Ефективний розвиток територіальних громад вимагає активної взаємодії та співпраці усіх сторін, залучених до соціального діалогу, а насамперед активної участі громадськості у прийнятті важливих рішень, управлінні різними аспектами життя та діяльності громади, виробленні стратегії розвитку. Варто наголосити, що ключовими характеристиками особистості з активною життєвою позицією є громадська активність; участь у прийнятті рішень та відповідальність за їхню доцільність; дії на засадах дотримання принципів рівності, справедливості.","PeriodicalId":0,"journal":{"name":"","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАДИ\",\"authors\":\"Сергій Гунько, Тетяна Лях, Олена Карпенко\",\"doi\":\"10.32782/humanitas/2023.2.32\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Ключовим завданням державної політики у сфері місцевого самоврядування є активізація процесів об’єднання територіальних громад без примусу і з власної волі. І саме створення соціокультурного простору задля подолання деякої відчуженості мешканців різних населених пунктів і створення засад для їх консолідації є одним із проблемних питань, з якими стикаються наразі фахівці при реалізації процесів добровільного об’єднання. Важливим інструментом для вирішення зазначеного питання є створення загального для всіх мешканців територіальної громади комунікаційного простору, який забезпечуватиме реалізацію консолідуючої, об’єднуючої функції. Саме, громадський простір може бути місцем, яке знаходиться у власності громади або у вільному доступі і пристосоване для користування мешканцями. Кожен громадський простір має власні просторові, історичні, природні, соціально-економічні особливості. Вивчення питання соціальної згуртованості територіальної громади є особливо актуальним на сучасному етапі науково-теоретичних досліджень місцевого самоврядування та становлення нашої держави. Статтю присвячено особливостям створення та розвитку публічного простору як інструменту згуртованості територіальної громади. Зазначено, що публічний простір є складовою простору територіальної громади, який є відкритим та доступним для мешканців громади. Ключовою функцією публічного простору територіальної громади визначено формування, розвиток та використання потенціалу соціальних комунікацій. Автори зазначають, що в сучасних умовах підвищення соціальної згуртованості територіальних громад є одним з найважливіших напрямків діяльності для української влади. Ефективний розвиток територіальних громад вимагає активної взаємодії та співпраці усіх сторін, залучених до соціального діалогу, а насамперед активної участі громадськості у прийнятті важливих рішень, управлінні різними аспектами життя та діяльності громади, виробленні стратегії розвитку. Варто наголосити, що ключовими характеристиками особистості з активною життєвою позицією є громадська активність; участь у прийнятті рішень та відповідальність за їхню доцільність; дії на засадах дотримання принципів рівності, справедливості.\",\"PeriodicalId\":0,\"journal\":{\"name\":\"\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.0,\"publicationDate\":\"2023-08-15\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.2.32\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.2.32","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАДИ
Ключовим завданням державної політики у сфері місцевого самоврядування є активізація процесів об’єднання територіальних громад без примусу і з власної волі. І саме створення соціокультурного простору задля подолання деякої відчуженості мешканців різних населених пунктів і створення засад для їх консолідації є одним із проблемних питань, з якими стикаються наразі фахівці при реалізації процесів добровільного об’єднання. Важливим інструментом для вирішення зазначеного питання є створення загального для всіх мешканців територіальної громади комунікаційного простору, який забезпечуватиме реалізацію консолідуючої, об’єднуючої функції. Саме, громадський простір може бути місцем, яке знаходиться у власності громади або у вільному доступі і пристосоване для користування мешканцями. Кожен громадський простір має власні просторові, історичні, природні, соціально-економічні особливості. Вивчення питання соціальної згуртованості територіальної громади є особливо актуальним на сучасному етапі науково-теоретичних досліджень місцевого самоврядування та становлення нашої держави. Статтю присвячено особливостям створення та розвитку публічного простору як інструменту згуртованості територіальної громади. Зазначено, що публічний простір є складовою простору територіальної громади, який є відкритим та доступним для мешканців громади. Ключовою функцією публічного простору територіальної громади визначено формування, розвиток та використання потенціалу соціальних комунікацій. Автори зазначають, що в сучасних умовах підвищення соціальної згуртованості територіальних громад є одним з найважливіших напрямків діяльності для української влади. Ефективний розвиток територіальних громад вимагає активної взаємодії та співпраці усіх сторін, залучених до соціального діалогу, а насамперед активної участі громадськості у прийнятті важливих рішень, управлінні різними аспектами життя та діяльності громади, виробленні стратегії розвитку. Варто наголосити, що ключовими характеристиками особистості з активною життєвою позицією є громадська активність; участь у прийнятті рішень та відповідальність за їхню доцільність; дії на засадах дотримання принципів рівності, справедливості.