{"title":"Особливості фракційного впливу підстилки на надходження мікроелементів у ґрунт в умовах Жеребківського лісництва ДП \"Ананьївське лісове господарство\"","authors":"V. P. Shlapak, O. M. Savchenko, S. Adamenko","doi":"10.36930/40330301","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Охарактеризовано особливості розподілу насаджень Байрачного Степу за лісорослинним районуванням, типом лісу, головними лісотвірними породами. Досліджено фракційний склад лісової підстилки, проведено її хімічний аналіз, встановлено інтенсивність ґрунтоутворення. Виявлено, що найбільше лісової підстилки формується у насадженні сосни кримської – 19,6 т/га (ПП 1) та у культурах з дуба звичайного – 14,07 т/га (ПП 3) і ясена звичайного – 14,67 (ПП 5). Найменше підстилки виявлено в культурах дуба скельного – 7,29 т/га (ПП 4), тоді як у культурах гледичії триколючкової її запас становив 9,88 т/га. Найнижчі значення рН виявлено у підстилці сосни кримської (5,01-4,78) (ПП 1). Загальна зольність верхнього горизонту лісових підстилок Н02 змінюється в межах від 14,2 % (ПП 1) до 17,3 % (ПП 4). У нижньому горизонті Н03 вона збільшується у 2,0-2,5 раза внаслідок звільнених під час розкладання хімічних сполук. За результатами аналізу водної витяжки з'ясовано, що вміст водорозчинних речовин у досліджуваних типах підстилок змінюється від 0,23 (ПП 4 верхній горизонт Н02) до 0,38 % (ПП 2 верхній горизонт Н02, ПП 3 нижній горизонт Н03, ПП 4 нижній горизонт Н03). Горизонт Н02 за кількістю водорозчинних елементів поступається горизонту Н03. Збільшення прокаленого залишку в нижньому горизонті йде, практично, завдяки сполуці заліза (Fe2+) від 2,89 у культурах дуба звичайного (ПП 3) до 5,05 мг/екв. на 100 г сухої речовини у культурах сосни кримської (ПП 1), сполука кальцію (Cа2+) змінюється в обох горизонтах в межах 1,26-3,25 та сірки (SО42–) – 1,63-5,67 мг/екв. на 100 г сухої речовини. Наявність Zn2+, Mg2+, Br+, Сl–, Cu2+, Mo+ у підстилці загалом недостатня, особливо, K+, Nа+. Запаси досліджуваних хімічних сполук у верхньому горизонті Н02 тенденційно перевищують їх наявність у нижніх горизонтах Н03. Встановлено, що з мінералізованої підстилки один гектар лісових насаджень отримує від 22,93 до 57,95 кг водорозчинних солей, зокрема: заліза, сірки, цинку, магнію, брому, натрію, хлору, міді, кальцію, молібдену, калію. Водночас звертаємо увагу на виявлений малий вміст Cа2+ у культурах сосни кримської (ПП 1). Результати дослідження фракційного та хімічного складу лісової підстилки є основою для розроблення рекомендацій щодо внесення хімічних мікроелементів під час вирощування високопродуктивних лісових насаджень.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40330301","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Особливості фракційного впливу підстилки на надходження мікроелементів у ґрунт в умовах Жеребківського лісництва ДП "Ананьївське лісове господарство"
Охарактеризовано особливості розподілу насаджень Байрачного Степу за лісорослинним районуванням, типом лісу, головними лісотвірними породами. Досліджено фракційний склад лісової підстилки, проведено її хімічний аналіз, встановлено інтенсивність ґрунтоутворення. Виявлено, що найбільше лісової підстилки формується у насадженні сосни кримської – 19,6 т/га (ПП 1) та у культурах з дуба звичайного – 14,07 т/га (ПП 3) і ясена звичайного – 14,67 (ПП 5). Найменше підстилки виявлено в культурах дуба скельного – 7,29 т/га (ПП 4), тоді як у культурах гледичії триколючкової її запас становив 9,88 т/га. Найнижчі значення рН виявлено у підстилці сосни кримської (5,01-4,78) (ПП 1). Загальна зольність верхнього горизонту лісових підстилок Н02 змінюється в межах від 14,2 % (ПП 1) до 17,3 % (ПП 4). У нижньому горизонті Н03 вона збільшується у 2,0-2,5 раза внаслідок звільнених під час розкладання хімічних сполук. За результатами аналізу водної витяжки з'ясовано, що вміст водорозчинних речовин у досліджуваних типах підстилок змінюється від 0,23 (ПП 4 верхній горизонт Н02) до 0,38 % (ПП 2 верхній горизонт Н02, ПП 3 нижній горизонт Н03, ПП 4 нижній горизонт Н03). Горизонт Н02 за кількістю водорозчинних елементів поступається горизонту Н03. Збільшення прокаленого залишку в нижньому горизонті йде, практично, завдяки сполуці заліза (Fe2+) від 2,89 у культурах дуба звичайного (ПП 3) до 5,05 мг/екв. на 100 г сухої речовини у культурах сосни кримської (ПП 1), сполука кальцію (Cа2+) змінюється в обох горизонтах в межах 1,26-3,25 та сірки (SО42–) – 1,63-5,67 мг/екв. на 100 г сухої речовини. Наявність Zn2+, Mg2+, Br+, Сl–, Cu2+, Mo+ у підстилці загалом недостатня, особливо, K+, Nа+. Запаси досліджуваних хімічних сполук у верхньому горизонті Н02 тенденційно перевищують їх наявність у нижніх горизонтах Н03. Встановлено, що з мінералізованої підстилки один гектар лісових насаджень отримує від 22,93 до 57,95 кг водорозчинних солей, зокрема: заліза, сірки, цинку, магнію, брому, натрію, хлору, міді, кальцію, молібдену, калію. Водночас звертаємо увагу на виявлений малий вміст Cа2+ у культурах сосни кримської (ПП 1). Результати дослідження фракційного та хімічного складу лісової підстилки є основою для розроблення рекомендацій щодо внесення хімічних мікроелементів під час вирощування високопродуктивних лісових насаджень.