РАЦІОНАЛЬНІ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ НА ЗАСАДАХ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ В ІНДУСТРІЇ МОДИ

Мета: дослідити прояви деконструкції в дизайні одягу у раціональному та ірраціональному сенсі; проаналізувати практичне застосування цих проявів в проєктуванні одягу і безпосередній вплив на формотворчий процес в дизайні костюма; обґрунтувати використання методів деконструкції як новітнього засобу в створенні нових форм і образів в дизайн-практиках. Застосовано системний підхід і такі методи дослідження, як художньо-образний і стилістичний аналіз, візуально-аналітичний підхід, метод абстрагування, порівняльний метод та систематизацію отриманих результатів. Аналіз сучасних форм одягу, розроблених на засадах деконструктивізму, дозволив встановити, які саме ознаки деконструктивізму дизайнери переважно використовують у формоутворенні сучасного костюма, зокрема: акцентування на окремих елементах костюма; використання принципу асиметрії; гіперболізація як навмисне перебільшення масштабу окремих елементів або виробу в цілому; створення динамічних, контрастних композицій; відхід від класичних правил конструювання; переміщення, використання не стандартних матеріалів тощо. Власне, за цим і прочитується застосування раціональних та ірраціональних підходів до створення сучасного одягу. В статті проілюстровано характерні засоби застосування раціональних та ірраціональних прийомів деконструкції. Проаналізовано особливості проявів раціонального та ірраціонального в формоутворенні одягу в сучасній індустрії моди. Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні систематизації та класифікації основних раціональних та ірраціональних ознак деконструкції, їх практичному застосуванні в дизайні одягу. Проаналізовано специфіку їх інтерпретацій в сучасній моди. Підкреслено важливість концептуальної складової в раціональному та ірраціональному підходах. Результати дослідження можуть сприяти більш глибокому вивченню деконструкції як методу формоутворення в сучасному дизайні. Матеріали статті призначені для використання у навчальному процесі при підготовці фахівців з дизайну одягу, стилістів. Також можуть бути використані при написанні наукових робіт відповідної тематики. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки сучасних колекцій одягу, в безпосередній авторській дизайн-діяльності.