О.А. Фурманець, М.А. Крайна, Ігор Миронович Бортник
{"title":"以先锋公司选育的向日葵杂交种为例,说明向日葵杂交种在波利西亚西部草皮土壤上的生产率","authors":"О.А. Фурманець, М.А. Крайна, Ігор Миронович Бортник","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.21","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Специфіка ґрунтово-кліматичних умов зони (короткий вегетаційний період, збіднені ґрунти, перезволоження у весняний період та посушливість влітку, затяжні дощі в період збирання) вимагають апробації поведінки генетичного матеріалу саме на території планованого вирощування, оскільки передбачити реакцію типових гібридів, що розроблені для вирощування у степовій зоні, на зміну умов вирощування вкрай складно. Методи. Упродовж 2022 року на території Костопільського району Рівненської області (зона Західного Полісся України) на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах була закладена низка виробничих апробацій, де було представлено в загальному понад 50 гібридів різних селекційних компаній. Для більш об’єктивної оцінки в наведеному дослідженні проведений аналіз продуктивності гібридів в межах одного оригінатора – компанії Pioneer. Результати. Спостереження протягом вегетації культур показало, що гібриди старшого покоління відрізнялися від гібридів нового покоління більшою висотою рослин. Найбільшою натурою зерна характеризувалися гібриди P64LE25 P64HE118 – 390 та 391 г/л. Варто відзначити той факт, що певні гібриди із вищим показником натури зерна мали нижчий показник маси 1000 зерен, що свідчить про неповну реалізацію їх потенціалу. Вміст олії у зразках насіння коливався в межах 45,6–55,5% і в середньому становив 51%, що є хорошим показником. Найвищий вміст олії відмічений на гібриді LL155 і становив 55,5%. Статистично вищими врожайностями вирізняються гібриди F66 (3,86 т/га), LL138 (3,54 т/га), LE137 (3,96 т/га), LE25 (3,46 т/га), HH150 (3,64 т/га), HE118 (3,68 т/га). Таким чином в сегменті простих лінолевих гібридів найбільш перспективними виглядають гібриди F66 та LL138, в групі лінолевих гібридів, стійких до трибенурон-метилу – LE137 та LE25, в сегменті простих високоолеїнових гібридів – HH150, в сегменті високоолеїнових гібридів стійких до трибенурон-метилу – HE118. Найбільшим збором олії також характеризуються гібриди F66 та LE137. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що поведінка окремих гібридів в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах Західного Полісся відрізняється від їх типового розвитку та показників, що заявлені оригінатором, та сформовані на основі випробування гібридів у більш сприятливих умовах вирощування.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Продуктивність гібридів соняшнику на дерново-підзолистих грунтах Західного Полісся на прикладі селекції Pioneer\",\"authors\":\"О.А. Фурманець, М.А. Крайна, Ігор Миронович Бортник\",\"doi\":\"10.32848/agrar.innov.2024.24.21\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета. Специфіка ґрунтово-кліматичних умов зони (короткий вегетаційний період, збіднені ґрунти, перезволоження у весняний період та посушливість влітку, затяжні дощі в період збирання) вимагають апробації поведінки генетичного матеріалу саме на території планованого вирощування, оскільки передбачити реакцію типових гібридів, що розроблені для вирощування у степовій зоні, на зміну умов вирощування вкрай складно. Методи. Упродовж 2022 року на території Костопільського району Рівненської області (зона Західного Полісся України) на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах була закладена низка виробничих апробацій, де було представлено в загальному понад 50 гібридів різних селекційних компаній. Для більш об’єктивної оцінки в наведеному дослідженні проведений аналіз продуктивності гібридів в межах одного оригінатора – компанії Pioneer. Результати. Спостереження протягом вегетації культур показало, що гібриди старшого покоління відрізнялися від гібридів нового покоління більшою висотою рослин. Найбільшою натурою зерна характеризувалися гібриди P64LE25 P64HE118 – 390 та 391 г/л. Варто відзначити той факт, що певні гібриди із вищим показником натури зерна мали нижчий показник маси 1000 зерен, що свідчить про неповну реалізацію їх потенціалу. Вміст олії у зразках насіння коливався в межах 45,6–55,5% і в середньому становив 51%, що є хорошим показником. Найвищий вміст олії відмічений на гібриді LL155 і становив 55,5%. Статистично вищими врожайностями вирізняються гібриди F66 (3,86 т/га), LL138 (3,54 т/га), LE137 (3,96 т/га), LE25 (3,46 т/га), HH150 (3,64 т/га), HE118 (3,68 т/га). Таким чином в сегменті простих лінолевих гібридів найбільш перспективними виглядають гібриди F66 та LL138, в групі лінолевих гібридів, стійких до трибенурон-метилу – LE137 та LE25, в сегменті простих високоолеїнових гібридів – HH150, в сегменті високоолеїнових гібридів стійких до трибенурон-метилу – HE118. Найбільшим збором олії також характеризуються гібриди F66 та LE137. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що поведінка окремих гібридів в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах Західного Полісся відрізняється від їх типового розвитку та показників, що заявлені оригінатором, та сформовані на основі випробування гібридів у більш сприятливих умовах вирощування.\",\"PeriodicalId\":516696,\"journal\":{\"name\":\"Аграрні інновації\",\"volume\":\" 14\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-07-16\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Аграрні інновації\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.21\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Аграрні інновації","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.21","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Продуктивність гібридів соняшнику на дерново-підзолистих грунтах Західного Полісся на прикладі селекції Pioneer
Мета. Специфіка ґрунтово-кліматичних умов зони (короткий вегетаційний період, збіднені ґрунти, перезволоження у весняний період та посушливість влітку, затяжні дощі в період збирання) вимагають апробації поведінки генетичного матеріалу саме на території планованого вирощування, оскільки передбачити реакцію типових гібридів, що розроблені для вирощування у степовій зоні, на зміну умов вирощування вкрай складно. Методи. Упродовж 2022 року на території Костопільського району Рівненської області (зона Західного Полісся України) на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах була закладена низка виробничих апробацій, де було представлено в загальному понад 50 гібридів різних селекційних компаній. Для більш об’єктивної оцінки в наведеному дослідженні проведений аналіз продуктивності гібридів в межах одного оригінатора – компанії Pioneer. Результати. Спостереження протягом вегетації культур показало, що гібриди старшого покоління відрізнялися від гібридів нового покоління більшою висотою рослин. Найбільшою натурою зерна характеризувалися гібриди P64LE25 P64HE118 – 390 та 391 г/л. Варто відзначити той факт, що певні гібриди із вищим показником натури зерна мали нижчий показник маси 1000 зерен, що свідчить про неповну реалізацію їх потенціалу. Вміст олії у зразках насіння коливався в межах 45,6–55,5% і в середньому становив 51%, що є хорошим показником. Найвищий вміст олії відмічений на гібриді LL155 і становив 55,5%. Статистично вищими врожайностями вирізняються гібриди F66 (3,86 т/га), LL138 (3,54 т/га), LE137 (3,96 т/га), LE25 (3,46 т/га), HH150 (3,64 т/га), HE118 (3,68 т/га). Таким чином в сегменті простих лінолевих гібридів найбільш перспективними виглядають гібриди F66 та LL138, в групі лінолевих гібридів, стійких до трибенурон-метилу – LE137 та LE25, в сегменті простих високоолеїнових гібридів – HH150, в сегменті високоолеїнових гібридів стійких до трибенурон-метилу – HE118. Найбільшим збором олії також характеризуються гібриди F66 та LE137. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що поведінка окремих гібридів в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах Західного Полісся відрізняється від їх типового розвитку та показників, що заявлені оригінатором, та сформовані на основі випробування гібридів у більш сприятливих умовах вирощування.