Трансгресивна мінливість в популяціях F2, F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності в умовах Лісостепу України

Мета – встановити ступінь і частоту трансгресій за цінними господарськими ознаками в популяціях гібридів другого та третього покоління пшениці м’якої озимої та добрати трансгресивні форми за продуктивністю рослин. Методи. Дослідження виконано впродовж 2019/20–2021/22 рр. на дослідних полях селекційної сівозміни Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Метеорологічні умови відрізнялися від багаторічних показників за температурним режимом, кількістю і розподілом атмосферних опадів за місяцями. Матеріалом для досліджень були сорти, перспективні селекційні лінії пшениці м’якої озимої миронівської селекції та гібридні популяції F2–F3, створені за їх участю. Результати. Установлено в другому поколінні перевагу над кращою батьківською формою за ознаками продуктивності в трьох гібридних популяціях. Максимальний ступінь позитивної трансгресії був за ознаками «маса зерна з колоса» і «маса 1000 зерен» з лімітами 2,07÷58,26% і 3,20÷54,96% відповідно. Найбільшу частоту утворення форм, що переважали кращий батьківський компонент в популяціях гібридів F2, установлено за ознакою «маса 1000 зерен» –13,33÷96,67. Частка вищеплення трансгресивних форм за більшістю ознак продуктивності зменшувалась у гібридів третього покоління. Виняток становила маса 1000 зерен – відмічено комбінації, в яких відсоток форм, що перевищували батьків, залишився на рівні F2/перевищив або знизився несуттєво. Виявлено перспективні популяції гібридів F2 пшениці м’якої озимої, які за елементами продуктивності колоса в більшості випадків мали значну кількість трансгресивних рослин і досить високий рівень прояву ознак. У F3 виявлено тенденцію до зниження показників елементів продуктивності колоса, ступеня та частоти трансгресій порівняно з F2. Селекційну цінність становили гібриди, які мали проміжне положення або були на рівні кращої батьківської форми, особливо в комбінаціях з суттєвою різницею за проявом ознак між батьками. Висновки. Установлено високий рівень частоти та ступеню прояву позитивних трансгресій в гібридних популяціях пшениці м’якої озимої другого та третього покоління, що визначалось поєднанням компонентів схрещувань, величиною ступеня домінування, а також залежало від кількісних ознак продуктивності та умов року. Доведено, що в створеному вихідному матеріалі відбувається широкий формотворчий процес, який сприятиме підвищенню ефективності добору високопродуктивних генотипів в умовах Лісостепу України. Отже, на основі встановлених особливостей частоти появи позитивних трансгресій у гібридів пшениці м’якої озимої було виділено популяції, які є цінним вихідним матеріалом для добору трансгресивних форм у більш пізніх поколіннях.