ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ ПЕРЕДХВОРОБЛИВІ СТАНИ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОКРЕМИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОВІДНИХ ФАХІВЦІВ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

Метою статті є аналіз теоретико-методологічних, емпіричних досліджень науковців України та інших держав світу для представлення психолого-педагогічній громадськості очевидних критеріїв, психодіагностичних показників комплексних проявів (преморбідного) стану між здоров’ям та хворобою, коли особистість вже не здорова, але ще й не хвора. Класичні методи переважно орієнтовані на діагностику різних видів захворювань. Водночас недостатньо вирішеною є проблема розробки методів діагностики здоров’я та хвороби з урахуванням відомих теоретико-методологічних підходів і публікацій фахівців різних країн світу без актуального їх застосування під час навчання та професійної діяльності: медиків, психологів, психіатрів, соціальних працівників, вчителів загальноосвітніх закладів, у повсякденному житті пересічних громадян різного віку. Методами проведення дослідження, на нашу думку, є: теоретико-методологічний та лонгітюдний змістовний аналіз публікацій науковців, які тривалий обстоювали погляди «здоров’я здорових», «третього межового стану між здоров’ям та хворобою», «методів підтримання психосоматичного здоров’я», «холістичного підходу медико-психологічних досліджень». Продуктивним виявися метод порівняння емпіричних даних розповсюдження проявів порушень психосоматичного здоров’я досліджуваних різного віку впродовж останніх 20–25 років. Результатом статті є описання та систематизація відповідної інформації щодо розвитку семи найпоширеніших класів хвороб, послідовне викладення базових показників порушень психосоматичного здоров’я за результатами даних різних авторів. Висновками є актуальні результати порівняльного аналізу статистичних досліджень публікацій науковців різних країн світу з виділенням актуальності феномену межового (преморбітного) стану між здоров’ям і хворобою та необхідності подальших теоретико-методологічних й емпіричних досліджень. Представлену інформацію можуть продуктивно використовувати психологи, психіатри, соціальні працівники, вчителі загальноосвітніх шкіл у практичній роботі.