{"title":"是什么阻碍了客户在心理治疗过程中获得安全感?试点研究","authors":"Тетяна Іванівна Збродько","doi":"10.32999/ksu2312-3206/2024-2-1","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню програми емпіричного дослідження особливостей переживання безпеки клієнтом у процесі психотерапії та результатам пілотажного етапу. Дослідження зосереджувалося на чотирьох компонентах, які впливають, на нашу думку, на переживання психологічної безпеки клієнтом: регулюванні міжособистісного ризику (вразливість до соціального болю), екзистенційній безпеці, міжособистісному функціонуванні та негативних емоційних станах. Методи. У межах пілотажного етапу дослідження з вибіркою 35 осіб, які мали досвід психотерапії, для вимірювання цих компонентів використано авторську анкету й такі методики, як шкала самооцінки Розенберга; тест автономії-прив’язаності; методика оцінювання виразності психологічного дистресу для масових опитувань «Експрес-тест SCL-9-NR »; методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе; міжнародний опитувальник травми (IT Q); шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна; скринінг депресії PH Q-2 та шкала депресії PH Q-9; методика діагностики інтерсуб’єктності; шкала міжособистісних взаємин опитувальника Outcome Questionnaire-45; методика самооцінки генералізованого типу прив’язаності. Результати дослідження показали, що ситуативна тривожність у процесі психотерапії має зворотну кореляцію із самооцінкою, довірою до себе, інших та світу, інтерсуб’єктністю клієнта, шкалою міжособистісних взаємин, самозвітом про ефективність терапії, а також позитивну кореляцію з особистісною тривожністю, індексом травми, глобальним індексом дистресу та тяжкістю депресії. Важливу роль у формуванні почуття безпеки клієнта відіграє також поведінка терапевта. Висновки. Отримані результати потребують реплікації на більшій вибірці для остаточної верифікації. Поглиблене розуміння феномену безпеки клієнта в контексті психотерапевтичного процесу може стати основою для розробки інструментів, що допоможуть покращити ефективність психотерапевтичної допомоги.","PeriodicalId":127678,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","volume":"2 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЩО ЗАВАЖАЄ КЛІЄНТУ ПОЧУВАТИСЯ БЕЗПЕЧНО В ПРОЦЕСІ ПСИХОТЕРАПІЇ: ПІЛОТАЖНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ\",\"authors\":\"Тетяна Іванівна Збродько\",\"doi\":\"10.32999/ksu2312-3206/2024-2-1\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню програми емпіричного дослідження особливостей переживання безпеки клієнтом у процесі психотерапії та результатам пілотажного етапу. Дослідження зосереджувалося на чотирьох компонентах, які впливають, на нашу думку, на переживання психологічної безпеки клієнтом: регулюванні міжособистісного ризику (вразливість до соціального болю), екзистенційній безпеці, міжособистісному функціонуванні та негативних емоційних станах. Методи. У межах пілотажного етапу дослідження з вибіркою 35 осіб, які мали досвід психотерапії, для вимірювання цих компонентів використано авторську анкету й такі методики, як шкала самооцінки Розенберга; тест автономії-прив’язаності; методика оцінювання виразності психологічного дистресу для масових опитувань «Експрес-тест SCL-9-NR »; методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе; міжнародний опитувальник травми (IT Q); шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна; скринінг депресії PH Q-2 та шкала депресії PH Q-9; методика діагностики інтерсуб’єктності; шкала міжособистісних взаємин опитувальника Outcome Questionnaire-45; методика самооцінки генералізованого типу прив’язаності. Результати дослідження показали, що ситуативна тривожність у процесі психотерапії має зворотну кореляцію із самооцінкою, довірою до себе, інших та світу, інтерсуб’єктністю клієнта, шкалою міжособистісних взаємин, самозвітом про ефективність терапії, а також позитивну кореляцію з особистісною тривожністю, індексом травми, глобальним індексом дистресу та тяжкістю депресії. Важливу роль у формуванні почуття безпеки клієнта відіграє також поведінка терапевта. Висновки. Отримані результати потребують реплікації на більшій вибірці для остаточної верифікації. Поглиблене розуміння феномену безпеки клієнта в контексті психотерапевтичного процесу може стати основою для розробки інструментів, що допоможуть покращити ефективність психотерапевтичної допомоги.\",\"PeriodicalId\":127678,\"journal\":{\"name\":\"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences\",\"volume\":\"2 7\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-07-01\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-2-1\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-2-1","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
目的。本文主要论述了对心理治疗过程中客户安全体验的特殊性进行实证研究的计划以及试验阶段的结果。研究的重点是我们认为影响求助者心理安全体验的四个组成部分:人际风险调节(易受社会痛苦影响)、存在安全、人际功能和消极情绪状态。研究方法在对 35 名有过心理治疗经历的人进行的试验性研究中,使用了作者的问卷以及罗森伯格自尊量表和自主-依恋测试等方法来测量这些组成部分;用于大规模调查的心理困扰严重程度评估方法 "SCL-9-NR 快速测试";个人对世界、对他人、对自己的信任/不信任方法;国际创伤问卷(IT Q);由 C. D. Spielberger - Y. D. Spielberger 设计的反应性(情境性)和个人焦虑程度评估量表。D. Spielberger - Y. L. Khanin;PH Q-2 抑郁症筛查和 PH Q-9 抑郁症量表;主体间性诊断方法;结果问卷-45 人际关系量表;广义依恋类型的自我评估。研究结果表明,心理治疗过程中的情境焦虑与自尊、对自己、他人和世界的信任、客户主体间性、人际关系量表、治疗效果自评呈反向相关,与个人焦虑、创伤指数、整体痛苦指数和抑郁严重程度呈正向相关。治疗师的行为对客户安全感的形成也起着重要作用。结论。所获得的结果需要在更大的样本上进行复制,以便最终验证。深入了解心理治疗过程中的求助者安全感现象,可以为开发有助于提高心理治疗效果的工具奠定基础。
ЩО ЗАВАЖАЄ КЛІЄНТУ ПОЧУВАТИСЯ БЕЗПЕЧНО В ПРОЦЕСІ ПСИХОТЕРАПІЇ: ПІЛОТАЖНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню програми емпіричного дослідження особливостей переживання безпеки клієнтом у процесі психотерапії та результатам пілотажного етапу. Дослідження зосереджувалося на чотирьох компонентах, які впливають, на нашу думку, на переживання психологічної безпеки клієнтом: регулюванні міжособистісного ризику (вразливість до соціального болю), екзистенційній безпеці, міжособистісному функціонуванні та негативних емоційних станах. Методи. У межах пілотажного етапу дослідження з вибіркою 35 осіб, які мали досвід психотерапії, для вимірювання цих компонентів використано авторську анкету й такі методики, як шкала самооцінки Розенберга; тест автономії-прив’язаності; методика оцінювання виразності психологічного дистресу для масових опитувань «Експрес-тест SCL-9-NR »; методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе; міжнародний опитувальник травми (IT Q); шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна; скринінг депресії PH Q-2 та шкала депресії PH Q-9; методика діагностики інтерсуб’єктності; шкала міжособистісних взаємин опитувальника Outcome Questionnaire-45; методика самооцінки генералізованого типу прив’язаності. Результати дослідження показали, що ситуативна тривожність у процесі психотерапії має зворотну кореляцію із самооцінкою, довірою до себе, інших та світу, інтерсуб’єктністю клієнта, шкалою міжособистісних взаємин, самозвітом про ефективність терапії, а також позитивну кореляцію з особистісною тривожністю, індексом травми, глобальним індексом дистресу та тяжкістю депресії. Важливу роль у формуванні почуття безпеки клієнта відіграє також поведінка терапевта. Висновки. Отримані результати потребують реплікації на більшій вибірці для остаточної верифікації. Поглиблене розуміння феномену безпеки клієнта в контексті психотерапевтичного процесу може стати основою для розробки інструментів, що допоможуть покращити ефективність психотерапевтичної допомоги.