{"title":"在乌克兰融入欧洲和面临戒严挑战的背景下规划恢复领土社区和地区的难题","authors":"Т. М. Безверхнюк, І. Б. Азарова","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.39","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті, на основі системного аналізу взаємодій і суперечностей планувальних документів щодо реалізації державної регіональної політики та актуальних законодавчих змін в регулюванні містобудівної діяльності визначено проблемні питання, шо потребують вирішення для забезпечення розроблення й практичного втілення планів відновлення й розвитку територіальних громад. На основі аналізу законодавства щодо діючої системи планувальних документів з реалізації Державної регіональної політики встановлено певну неузгодженість планувальних документів щодо відновлення територій територіальних громад, зокрема План відновлення та розвитку і Програма комплексного відновлення. Їх узгодження потребує вирішення наступних питань: наскільки доцільно мати на місцевому рівні два документи відновлення: програму та план; яким є загальнонаціональний вектор відновлення і як відокремити питання місцевого рівня; координація політики відновлення на місцевому рівні. Доведено, що найбільш проблематичними питаннями залишається здійсненність планувальних документів з відновлення територій: 1) фінансування проєктів відновлення здійснюється з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за наявності Програми комплексного відновлення області (громади), а положення щодо наявності Плану відновлення та розвитку будуть застосовуватися через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні; 2) брак кваліфікованих кадрів та відповідного досвіду написання планувальних документів, особливо на рівні територіальних громад; 3) відсутність розуміння щодо того, хто має визначати об`єкти та поселення/частини поселень, які не будуть відбудовуватись і які для цього варто встановити критерії для прийняття рішень. Напрямом вирішення поставлених проблем може стати запровадження проєктного підходу до відновлення територій, який узгоджуватиме стратегічне планування відновлення територій з містобудівною діяльністю, на основі якого й будуть реалізовуватися проєкти відновлення території територіальних громад.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПЛАНУВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД І РЕГІОНІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ І ВИКЛИКІВ ВОЄННОГО СТАНУ\",\"authors\":\"Т. М. Безверхнюк, І. Б. Азарова\",\"doi\":\"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.39\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті, на основі системного аналізу взаємодій і суперечностей планувальних документів щодо реалізації державної регіональної політики та актуальних законодавчих змін в регулюванні містобудівної діяльності визначено проблемні питання, шо потребують вирішення для забезпечення розроблення й практичного втілення планів відновлення й розвитку територіальних громад. На основі аналізу законодавства щодо діючої системи планувальних документів з реалізації Державної регіональної політики встановлено певну неузгодженість планувальних документів щодо відновлення територій територіальних громад, зокрема План відновлення та розвитку і Програма комплексного відновлення. Їх узгодження потребує вирішення наступних питань: наскільки доцільно мати на місцевому рівні два документи відновлення: програму та план; яким є загальнонаціональний вектор відновлення і як відокремити питання місцевого рівня; координація політики відновлення на місцевому рівні. Доведено, що найбільш проблематичними питаннями залишається здійсненність планувальних документів з відновлення територій: 1) фінансування проєктів відновлення здійснюється з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за наявності Програми комплексного відновлення області (громади), а положення щодо наявності Плану відновлення та розвитку будуть застосовуватися через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні; 2) брак кваліфікованих кадрів та відповідного досвіду написання планувальних документів, особливо на рівні територіальних громад; 3) відсутність розуміння щодо того, хто має визначати об`єкти та поселення/частини поселень, які не будуть відбудовуватись і які для цього варто встановити критерії для прийняття рішень. Напрямом вирішення поставлених проблем може стати запровадження проєктного підходу до відновлення територій, який узгоджуватиме стратегічне планування відновлення територій з містобудівною діяльністю, на основі якого й будуть реалізовуватися проєкти відновлення території територіальних громад.\",\"PeriodicalId\":518826,\"journal\":{\"name\":\"Вісник Херсонського національного технічного університету\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-07-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Вісник Херсонського національного технічного університету\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.39\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Херсонського національного технічного університету","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.39","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПЛАНУВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД І РЕГІОНІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ І ВИКЛИКІВ ВОЄННОГО СТАНУ
У статті, на основі системного аналізу взаємодій і суперечностей планувальних документів щодо реалізації державної регіональної політики та актуальних законодавчих змін в регулюванні містобудівної діяльності визначено проблемні питання, шо потребують вирішення для забезпечення розроблення й практичного втілення планів відновлення й розвитку територіальних громад. На основі аналізу законодавства щодо діючої системи планувальних документів з реалізації Державної регіональної політики встановлено певну неузгодженість планувальних документів щодо відновлення територій територіальних громад, зокрема План відновлення та розвитку і Програма комплексного відновлення. Їх узгодження потребує вирішення наступних питань: наскільки доцільно мати на місцевому рівні два документи відновлення: програму та план; яким є загальнонаціональний вектор відновлення і як відокремити питання місцевого рівня; координація політики відновлення на місцевому рівні. Доведено, що найбільш проблематичними питаннями залишається здійсненність планувальних документів з відновлення територій: 1) фінансування проєктів відновлення здійснюється з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за наявності Програми комплексного відновлення області (громади), а положення щодо наявності Плану відновлення та розвитку будуть застосовуватися через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні; 2) брак кваліфікованих кадрів та відповідного досвіду написання планувальних документів, особливо на рівні територіальних громад; 3) відсутність розуміння щодо того, хто має визначати об`єкти та поселення/частини поселень, які не будуть відбудовуватись і які для цього варто встановити критерії для прийняття рішень. Напрямом вирішення поставлених проблем може стати запровадження проєктного підходу до відновлення територій, який узгоджуватиме стратегічне планування відновлення територій з містобудівною діяльністю, на основі якого й будуть реалізовуватися проєкти відновлення території територіальних громад.