{"title":"外喀尔巴阡褐煤矿床提取锗的技术前提和方法","authors":"M. S. Burlutskyy","doi":"10.31996/mru.2024.2.10-15","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У зв’язку з бурхливим розвитком технологій попит на германій різко підвищився та почалися інтенсивні пошуки джерел його отримання. Виявилось, що головним сировинним джерелом германію може бути викопне вугілля. За прогнозами, до 2030 р. попит на германій становитиме 320–400 т на рік, а його виробництво збiльшиться майже в 1,5 раза. Найбільше зростання очікується в інфрачервоній та волоконній оптиці (5,6 % на рік).Українські вугільні родовища, що характеризуються германієвою металоносністю, на сьогодні не використовуються в повному обсязі за комплексним призначенням. Обсяги споживання у вітчизняному мінерально-сировинному комплексі германію оцінюються на рівні 2–4 т щороку, при цьому Україна в минулі періоди була здатна експортувати в декілька разів більше металу у розвинуті країни Європи й Азії.Метою роботи є вивчення геохімічних особливостей бурого вугілля Закарпаття, аналіз існуючих методів вилучення германію в світі та застосування технологічно можливих та економічно доцільних методів вилучення германію з бурого вугілля цього регіону.В роботі проведено аналіз попередніх досліджень щодо методів вилучення германію з кам’яного та бурого вугілля, зокрема у Закарпатті. Використано матеріали вітчизняних та закордонних авторів, що вивчали це питання в різні роки, в тому числі стосовно родовищ кам’яного та бурого вугілля.","PeriodicalId":513131,"journal":{"name":"Мінеральні ресурси України","volume":" 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Технологічні передумови та методи вилучення германію на прикладі буровугільних родовищ Закарпаття\",\"authors\":\"M. S. Burlutskyy\",\"doi\":\"10.31996/mru.2024.2.10-15\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У зв’язку з бурхливим розвитком технологій попит на германій різко підвищився та почалися інтенсивні пошуки джерел його отримання. Виявилось, що головним сировинним джерелом германію може бути викопне вугілля. За прогнозами, до 2030 р. попит на германій становитиме 320–400 т на рік, а його виробництво збiльшиться майже в 1,5 раза. Найбільше зростання очікується в інфрачервоній та волоконній оптиці (5,6 % на рік).Українські вугільні родовища, що характеризуються германієвою металоносністю, на сьогодні не використовуються в повному обсязі за комплексним призначенням. Обсяги споживання у вітчизняному мінерально-сировинному комплексі германію оцінюються на рівні 2–4 т щороку, при цьому Україна в минулі періоди була здатна експортувати в декілька разів більше металу у розвинуті країни Європи й Азії.Метою роботи є вивчення геохімічних особливостей бурого вугілля Закарпаття, аналіз існуючих методів вилучення германію в світі та застосування технологічно можливих та економічно доцільних методів вилучення германію з бурого вугілля цього регіону.В роботі проведено аналіз попередніх досліджень щодо методів вилучення германію з кам’яного та бурого вугілля, зокрема у Закарпатті. Використано матеріали вітчизняних та закордонних авторів, що вивчали це питання в різні роки, в тому числі стосовно родовищ кам’яного та бурого вугілля.\",\"PeriodicalId\":513131,\"journal\":{\"name\":\"Мінеральні ресурси України\",\"volume\":\" 2\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-07-05\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Мінеральні ресурси України\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.10-15\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Мінеральні ресурси України","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31996/mru.2024.2.10-15","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Технологічні передумови та методи вилучення германію на прикладі буровугільних родовищ Закарпаття
У зв’язку з бурхливим розвитком технологій попит на германій різко підвищився та почалися інтенсивні пошуки джерел його отримання. Виявилось, що головним сировинним джерелом германію може бути викопне вугілля. За прогнозами, до 2030 р. попит на германій становитиме 320–400 т на рік, а його виробництво збiльшиться майже в 1,5 раза. Найбільше зростання очікується в інфрачервоній та волоконній оптиці (5,6 % на рік).Українські вугільні родовища, що характеризуються германієвою металоносністю, на сьогодні не використовуються в повному обсязі за комплексним призначенням. Обсяги споживання у вітчизняному мінерально-сировинному комплексі германію оцінюються на рівні 2–4 т щороку, при цьому Україна в минулі періоди була здатна експортувати в декілька разів більше металу у розвинуті країни Європи й Азії.Метою роботи є вивчення геохімічних особливостей бурого вугілля Закарпаття, аналіз існуючих методів вилучення германію в світі та застосування технологічно можливих та економічно доцільних методів вилучення германію з бурого вугілля цього регіону.В роботі проведено аналіз попередніх досліджень щодо методів вилучення германію з кам’яного та бурого вугілля, зокрема у Закарпатті. Використано матеріали вітчизняних та закордонних авторів, що вивчали це питання в різні роки, в тому числі стосовно родовищ кам’яного та бурого вугілля.