Теоретико-правові проблеми визначення базових дефініцій, що встановлюють юридичну відповідальність військовослужбовців при проведенні службових розслідувань у Збройних Силах України та інших військових формуваннях

Однією з основ забезпечення надійності функціонування державних інститутів, насамперед тих, що є суб’єктами оборонно-безпекового сектору, є механізм юридичної відповідальності, що спрямований на охорону відповідних суспільних відносин від правопорушень. Як відомо, військова служба є одним із основних правових інститутів держави, складовою державно-управлінських відносин та спрямована на задоволення потреб суспільства, насамперед, у сфері захисту країни від загроз та небезпек зовнішнього характеру, відсічі збройної агресії, захисту територіальної цілісності країни, конституційного ладу, прав та свобод людини і громадянина тощо. Проте, даний інститут не може існувати без нормативно-визначених правових заходів відповідальності військовослужбовців, адже саме за допомогою означених заходів й можливо забезпечити законність та правопорядок в системі Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних і розвідувальних органів, взагалі, будь-яких структур, які комплектуються посадами військовослужбовців. Кожен військовослужбовець має розуміти, що за кожен вчинений ним проступок під час виконання своїх посадових обов’язків, має настати в обов’язковому порядку юридична відповідальність (дисциплінарна, адміністративна, матеріальна чи будь-яка інша). У статті досліджується зміст поняття юридичної відповідальності військовослужбовців, як елементу його правового статусу, розкривається його нормативне закріплення, насамперед, у якості наслідків проведення певних процесуальних дій у рамках службового розслідування. Підкреслюється необхідність проведення комплексного теоретико-правового аналізу питання притягнення до юридичної відповідальності військовослужбовців відповідно до норм чинного законодавства України, а також визначення проблемних аспектів окреслених вище нормативно-визначених процедур.