Оцінка адаптаційної здатності шовковиці (Morus L.) до знижених температур в залежності від віку рослин

Мета. вивчити вплив низьких температур на рослини сортів шовковиці «Крупноплідна чорна» (Morus nigra L.) та «Стамбульська рожева» (Morus rubra L.), визначити критичні температури та їх вплив на рослину в цілому та на її складові зокрема на деревах різного віку. Матеріали та методика досліджень. Дослідження виконували впродовж 2022–2024 рр. у дослідному господарстві Інституту садівництва НААН, яке розташоване в Києво- Святошинському районі Київської області, с. Новосілки, в північній частині Правобережного Лісостепу України. Об’єктом досліджень були морозо‑ та зимостійкість дорослих дерев шовковиці та їх саджанців на дорощуванні рослин двох сортів. Оцінку потенційної морозостійкості пагонів і бруньок шовковиці виконували методом прямого проморожування річних пагонів, при температурах: ‑20, ‑25 та ‑30 °C. Після припинення проморожування проводили зрізи на пагонах і бруньках та аналізували їх. Польову оцінку зимостійкості проводили також за 6-ти баловою шкалою. Результати. Проморожування більш дорослих дерев показали, що обидва сорти показали високу зимостійкість, з незначною відмітністю по сортам. Сумарний бал у контрольному варіанті був 1.4 та 1.3 для «Крупноплідна чорна» та «Стамбульська рожева» відповідно. У варіанті при проморожуванні за температури ‑20 ºС стійкішим був сорт «Крупноплідна чорна» з середнім балом пошкодження 1.6 проти 4.4 в «Стамбульська рожева». У варіанті з температурою в ‑25 ºС, бал склав 6.0 для Крупноплідної чорної та 4.8 для Стамбульської рожевої. В більш екстремальних температурах в ‑30 ºС, сумарний бал склав 9.6 для Крупноплідної чорної, та 10.9 для Стамбульської рожевої. За цими результатами та спостереженнями в реальних польових у саду, обидва сорти можна віднести до морозостійких. Як показує дослідження значимого закономірного впливу між типом (товщиною) початкового живця та саджанця з його зимостійкістю не виявлено. Також не сильно вплинула на стійкість до низьких температур і загущеність посадки. Провідну роль в даному випадку відіграли лише сортові особливості. Так, рослини сорту Стамбульська рожева в різницю одного балу мали нижчу стійкість у порівнянні з сортом Крупноплідна чорна, 1,9 та 0,9 відповідно. Однорічні дерева обох сортів уражувались некрозом і відмічене деяке всихання верхівкової частини рослини, що є загрозливим для подальшого росту і розвитку саджанця. Висновки. Дорослі дерева обох досліджуваних сортів шовковиці, починаючи з 2‑річного віку, мають високу зимостійкість, повноцінно входять в стан спокою до настання морозів, та не потребують ніякого захисту. При перезимівлі однорічних саджанців, в умовах правобережної підзони західного Лісостепу України, вони мають вразливість до впливу мінусових температур і температурних перепадів. Спостерігали сортову залежність стійкості дерев до низьких температур. Так, молоді дерева сорту Крупноплідна чорна є стійкіші до ушкодження морозом порівняно з сортом Стамбульська рожева в різницю одного бала.