Порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації

У статті здійснено порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації на основі систематизації ключових меседжів відповідних інформаційних кампаній. Емпіричною базою дослідження слугували загальнодоступні відеоматеріали, що поширюють у російському та українському сегменті Telegram, на платформі YouTube та у соціальних мережах. Для проведення дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: систематизацію, порівняльний аналіз, елементи SWOT-аналізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу виокремити спільні й відмінні ознаки стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації в Україні та російській федерації, а також ризики від поширення цих меседжів і можливості для ведення подальшої інформаційної взаємодії як у внутрішньому інформаційному просторі, так і в інформаційному просторі противника. Встановлено, що спільними тематичним напрямами інформаційних кампаній в інтересах мобілізації є такі: могутність збройних сил, героїзація військовослужбовців, розуміння сутності перемоги, формування ставлення до противника, історичний контекст боротьби та фінансова винагорода за службу у війську. Елементи наукової новизни дослідження полягають у: представленні авторського розуміння взаємозв’язків процесів стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації у внутрішньому та зовнішньому інформаційному просторі; систематизації та переосмисленні меседжів інформаційних кампаній в інтересах мобілізації. Теоретичною та практичною значущістю статті є те, що за результатами аналізу запропоновано проводити комунікативні кампанії в інформаційному просторі противника, що серед іншого будуть орієнтовані на: висміювання та приниження особового складу російської армії; поширення повідомлень про злочини, які чинили до війни члени, так званої, «Приватної військової компанії “Вагнер”» (нині військовослужбовці збройних сил російської федерації) та після повернення з, так званої, «спеціальної воєнної операції»; здійснювати психологічний вплив на противника через розвінчування міфів Другої Світової війни. З’ясовано, що стратегічні комунікації в інтересах мобілізації в Україні у подальшому закладають основу для комунікативних кампаній щодо: реформування Збройних Сил України та переходу на професійну (контрактну) армію; необхідності загальнообов’язкової строкової служби (як для чоловіків, так і для жінок); національно-патріотичного виховання та формулювання національної ідеї тощо.