ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ КРІЗЬ КРИМІНОТЕОЛОГІЧНУ ТА ДУХОВНО-ЦІННІСНУ (КУЛЬТУРОЛОГІЧНУ) ПАРАДИГМУ: ДІАЛОГІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню феноменології злочинності крізь кримінотеологічну та духовно-ціннісну (культурологічну) парадигму із застосуванням методу діалогічної репрезентації. Феноменологія злочинності, будучи одним із аспектів загальної феноменології суспільства, одночасно являється вченням про форми прояву злочинності. Метод діалогічної репрезентації, який позначений нами у назві статті, полягає у відтворенні сократівського прийому запитань, у позірному, ідеальному моделюванні діалогу дослідника, через постановку взаємопов’язаних запитань і наданні зв’язних відповідей. Це – свого роду інтелектуальний перформанс, екзистенціальний експеримент. В результаті його застосування сформовано особливе уявлення про природу злочинності і задач у сфері протидії її відтворенню.