СУБ’ЄКТ, СУБ’ЄКТНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ

У ХХІ столітті в умовах розширення та труднощів політичної комунікації загострюється питання суб’єкта та суб’єктивності, допустимості використання різних інструментів, які могли б привести до успішної комунікації, ступеня раціонального та об’єктивного сприйняття дійсності, можливості впливу на сучасні процеси, які відбуваються. Основна мета статті – уточнити розуміння поняття суб’єкта й суб’єктивності та їх значення для специфіки суб’єктного аналізу політичних комунікацій та оцінити ступінь сформованості суб’єкта в українському суспільстві. Спираючись на аналіз історико-філософських систем, автор доводить, що успішна комунікація залежить від філософсько-соціальних та політично-соціальних аспектів. Питання успішної комунікації між суб’єктами як на суспільному рівні, так і в політичних колах є важливим, оскільки забезпечує зміни та перетворення в самій державі, а також формує орієнтири, за якими має рухатися політична еліта України для забезпечення ефективної й успішної комунікації на світовій арені. Саме тому головною проблемою в цій сфері в українському суспільстві є дефіцит політичної еліти (політичних суб’єктів), яка була б дійсно професійною та для якої головним питанням був би успіх та розвиток України як держави. Автор статті розкриває пізнавальні та онтологічні умови подальшого збереження й розуміння значення поняття «суб’єкт» у сучасній науці й політичній комунікації загалом, пропонуючи власну версію не просто теоретичного узагальнення цього питання, а практичного його застосування, що дає змогу перейти до політично-комунікативного аналізу суб’єктності. З одного боку, як світоглядно-змістовне розуміння поняття суб’єкт як фізичної чи юридичної особи, а з іншого – як специфічної ролі на політичній та міжнародній арені. Основою організаційно-змістовної суб’єктності є діяльність, а важливою умовою і формою прояву суб’єкта – ставлення до широкого спектра проблем, що має в основі самостійність, рефлективність та цілепокладання. Коли ми говоримо про українську державу, то маємо враховувати суверенність, дієздатність, цивілізаційну зрілість і політичну незалежність.