{"title":"\"作为乌克兰中世纪文学原科学文化作品的《逝去的岁月》","authors":"Павло Ігорович Голотенко","doi":"10.31392/cult.alm.2024.1.38","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Пропонована до уваги стаття є продовженням досліджень у руслі проблематики фактичного генезису та еволюції культурологічної науки в історії України. Головна мета статті полягає в розкритті культурологічного змісту «Повісті минулих літ» – історичної протонаукової праці, яка серед усіх збережених до сьогодні українських літературних творів є найдавнішою. Дослідження є складовою частиною ґрунтовного доведення тези про те, що українська культурологія де-факто існує та розвивається з більш ранніх часів та є набагато старшою респектабельною наукою, ніж прийнято вважати на сьогоднішній день. Ураховуючи те, що зараз українська культурологія переживає фазу онтологічної кризи, вивчення окресленої проблематики є досить важливим та актуальним завданням. У статті висвітлюється загальний історичний контекст та головні сприятливі чинники розвитку слов’яно-української науки. Надаються відомості про наявні жанри протонаукової української літератури часів Київської Русі. Досліджено головні аспекти історії створення «Повісті минулих літ» – час написання твору, джерельно-інформаційну базу тощо. Виявлено проблемно-тематичні контексти, пов’язані з різними культурними явищами, що в сукупності утворюють цілісний культурологічний зміст літопису. Установлено певну кількість застосованих у праці методів дослідження, які на теперішній час входять до основного складу методологічного інструментарію української культурології. Надаються визначення кожному з пізнавальних прийомів із наведенням відповідних фрагментів тексту як прикладів.","PeriodicalId":496561,"journal":{"name":"Culturological Almanac","volume":"27 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ЯК ПРОТОНАУКОВИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТВІР УКРАЇНСЬКОЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ\",\"authors\":\"Павло Ігорович Голотенко\",\"doi\":\"10.31392/cult.alm.2024.1.38\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Пропонована до уваги стаття є продовженням досліджень у руслі проблематики фактичного генезису та еволюції культурологічної науки в історії України. Головна мета статті полягає в розкритті культурологічного змісту «Повісті минулих літ» – історичної протонаукової праці, яка серед усіх збережених до сьогодні українських літературних творів є найдавнішою. Дослідження є складовою частиною ґрунтовного доведення тези про те, що українська культурологія де-факто існує та розвивається з більш ранніх часів та є набагато старшою респектабельною наукою, ніж прийнято вважати на сьогоднішній день. Ураховуючи те, що зараз українська культурологія переживає фазу онтологічної кризи, вивчення окресленої проблематики є досить важливим та актуальним завданням. У статті висвітлюється загальний історичний контекст та головні сприятливі чинники розвитку слов’яно-української науки. Надаються відомості про наявні жанри протонаукової української літератури часів Київської Русі. Досліджено головні аспекти історії створення «Повісті минулих літ» – час написання твору, джерельно-інформаційну базу тощо. Виявлено проблемно-тематичні контексти, пов’язані з різними культурними явищами, що в сукупності утворюють цілісний культурологічний зміст літопису. Установлено певну кількість застосованих у праці методів дослідження, які на теперішній час входять до основного складу методологічного інструментарію української культурології. Надаються визначення кожному з пізнавальних прийомів із наведенням відповідних фрагментів тексту як прикладів.\",\"PeriodicalId\":496561,\"journal\":{\"name\":\"Culturological Almanac\",\"volume\":\"27 6\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-05-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Culturological Almanac\",\"FirstCategoryId\":\"0\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.38\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Culturological Almanac","FirstCategoryId":"0","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.38","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ЯК ПРОТОНАУКОВИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТВІР УКРАЇНСЬКОЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Пропонована до уваги стаття є продовженням досліджень у руслі проблематики фактичного генезису та еволюції культурологічної науки в історії України. Головна мета статті полягає в розкритті культурологічного змісту «Повісті минулих літ» – історичної протонаукової праці, яка серед усіх збережених до сьогодні українських літературних творів є найдавнішою. Дослідження є складовою частиною ґрунтовного доведення тези про те, що українська культурологія де-факто існує та розвивається з більш ранніх часів та є набагато старшою респектабельною наукою, ніж прийнято вважати на сьогоднішній день. Ураховуючи те, що зараз українська культурологія переживає фазу онтологічної кризи, вивчення окресленої проблематики є досить важливим та актуальним завданням. У статті висвітлюється загальний історичний контекст та головні сприятливі чинники розвитку слов’яно-української науки. Надаються відомості про наявні жанри протонаукової української літератури часів Київської Русі. Досліджено головні аспекти історії створення «Повісті минулих літ» – час написання твору, джерельно-інформаційну базу тощо. Виявлено проблемно-тематичні контексти, пов’язані з різними культурними явищами, що в сукупності утворюють цілісний культурологічний зміст літопису. Установлено певну кількість застосованих у праці методів дослідження, які на теперішній час входять до основного складу методологічного інструментарію української культурології. Надаються визначення кожному з пізнавальних прийомів із наведенням відповідних фрагментів тексту як прикладів.