РАДИКАЛЬНІ ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОГО ПРОТЕСТУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ. В НАРОДНІЙ МУЗИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНЦІВ

Висвітлено роль українських народних дум та історичних пісень у збереженні історичної пам’яті та відображенні соціально-історичних подій, що вплинули на формування національної свідомості та ідентичності. Метою дослідження є аналіз українських народних дум та історичних пісень з метою виявлення їхньої ролі у формуванні соціальної свідомості українців. Дослідження акцентує на значенні кобзарів та бандуристів у передачі історичних фактів, моральних цінностей та культурної спадщини через музику. Вона не лише документувала життя простого народу (панщину, втечі, повстання), але й слугувала засобом соціального протесту та культурного опору. Через аналіз джерел і творів, стаття підкреслює важливість народних дум та пісень у формуванні загальнонародних ідеалів, аспірацій та вираженні ставлення до влади та соціальної несправедливості. Особлива увага приділена аналізу змісту та мотивів творів, що відображають глибокий зв’язок між культурними виявами та ширшими соціальними процесами, ролі кобзарів та бандуристів у цьому процесі, що виступали не тільки як хранителі історії, але й як активні учасники соціальних змін. Висвітлено епізоди героїзму та відданості, зокрема через пісні про гайдамацькі повстання. Дослідження підкреслює незамінну роль народних дум та пісень у збереженні національної ідентичності, відображаючи їх значення як відгуку на історичні виклики та зміни. Доведено, що народні твори слугували засобом культурного опору, вираження народного протесту, сподівань та прагнень до справедливості та волі. Висновки дослідження демонструють, що народні думи та пісні є незамінними засобами збереження національної ідентичності, відіграючи ключову роль у передачі історичних реалій та культурних цінностей через покоління.