СПІВВІДНОШЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ШЛЮБУ ТА ЛЮБОВІ У ПРАЦЯХ ФІЛОСОФІВ У ПЕРІОД ВІД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО МОДЕРНІЗМУ

У статті розглянуто питання присутності любові у шлюбі та навпаки шлюб, котрий присутній у любові, з погляду відомих філософів різного часу, важливість присутності одного в іншому та навпаки нівелювання одного з двох. Виокремлено та розглянуто можливості шлюбу без любові та його переваги, любові без шлюбу (плюси та мінуси) та шлюб з любов’ю та наслідки цих варіацій. Основними джерелами нашого дослідження були праці таких філософів, як Аврелій Августин, Мішель Екем де Монтень, Ральф Вольдо Емерсон, Фрідріх Енгельс, Френсіс Бекон, Дітріх Бонхоффер, Фрідріх Шлегель, Ніколя де Шемфор, Жан де Лабруйєр, Георг Вільям Фрідріх Гегель тощо. Також показано різницю між часовими періодами у погляді на два поняття. У часи Середньовіччя, коли основний тон у сімейних стосунках задавала церква, погляд на любов і шлюб був орієнтований на доктринальний аспект, де любов витіснялася очікуваннями від шлюбу та його корисністю для суспільства. У подальшому з виходом з темного середньовіччя відбулась і трансформація бачення шлюбу та любові у суспільстві. З появою лицарської любові та романтизму шлюб відходить на другий план, а любов підіймається на новий рівень важливості. З підходом до Модернізму зустрічаються комбінації поглядів. Розглядається корись від шлюбу як соціального складника, невідокремленого від почуття любові. Погляди дослідників можна поділити на три категорії. Перша категорія надає перевагу любові, яка не зв’язана обов’язками шлюбу, інша окреслює позитивний вплив шлюбу без прив’язаності до любові, котрий виявляється як в діловому (матеріальному) аспекті, так і в соціальному. Третя категорія описує обидва аспекти, коли любов присутня у шлюбі, а шлюб призначений для любові.