{"title":"侵略现象的社会文化视角:资料来源分析","authors":"Людмила Василівна Панчук","doi":"10.31392/cult.alm.2024.1.28","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Питання людської агресії посідає не останню сходинку в сучасній гуманітаристиці. Людині притаманні біотичні тіло та інстинкти, тому закони тваринного світу впливають на її поведінку та бажання. Сутність людини є проявом підсвідомого, яке вона намагається осягнути завдяки її здатності мислити, що напряму пов’язано з динамічними процесами взаємодії між представниками суспільства. Полісемія як наукових тверджень, так і теоретичних методологічних підходів до вивчення цього питання вказує на актуальність проблеми агресії та потребу її роз’яснення і пошуку шляхів її вирішення. Невід’ємним аспектом життя будь-якої людини є комунікація з собі подібними в рамках соціальної інтеракції, яка переважно ведеться шляхом обміну ідеями, інформацією, думками та різного роду діяльності через один з найвагоміших соціальних культурних факторів – мову. Вивчення особливостей феномену агресії найбільш широко відкривається в симбіозі різних наук з філософією. Аби визначити притаманність людській природі такої властивості, як агресія, звертаємось до історико-, психолого-, соціально-філософських трактувань стосовно даного питання. Аристотель, З. Фрейд, К. Лоренц, Ф. Ніцше, Г. Саліван, Т. Гоббс, Р. Бах, Р. Барон, К. Юнг, Д. Річардсон, К. Хорні, Т. Томашевський, В. Шапар, Й. Рітер, Л. Фойєрбах, К. Валь, Д. Доллард, Н. Міллер, Р. Сірс, Т. Адорно, Ю. Габермас, М. Горкгаймер, Л. Берковіц, Дж. Ванделло, Д. Цільманн, К. Пур’є та інші філософи занурились у ґрунтовне вивчення даного аспекту людського життя. Більшість із них схиляється до концепції взаємозалежності агресії та мови. Роль мови як соціокультурного чинника в бутті людини неоціненна. Вона проявляє себе в різних формах та переважно інтерпретує явища життя за допомогою вербального тексту, що не завжди віддзеркалює позитивні прояви індивідуальності та створює перешкоди в культурному розвитку суспільства.","PeriodicalId":496561,"journal":{"name":"Culturological Almanac","volume":"55 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"СОЦІОКУЛЬТУРНЕ БАЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ АГРЕСІЇ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ\",\"authors\":\"Людмила Василівна Панчук\",\"doi\":\"10.31392/cult.alm.2024.1.28\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Питання людської агресії посідає не останню сходинку в сучасній гуманітаристиці. Людині притаманні біотичні тіло та інстинкти, тому закони тваринного світу впливають на її поведінку та бажання. Сутність людини є проявом підсвідомого, яке вона намагається осягнути завдяки її здатності мислити, що напряму пов’язано з динамічними процесами взаємодії між представниками суспільства. Полісемія як наукових тверджень, так і теоретичних методологічних підходів до вивчення цього питання вказує на актуальність проблеми агресії та потребу її роз’яснення і пошуку шляхів її вирішення. Невід’ємним аспектом життя будь-якої людини є комунікація з собі подібними в рамках соціальної інтеракції, яка переважно ведеться шляхом обміну ідеями, інформацією, думками та різного роду діяльності через один з найвагоміших соціальних культурних факторів – мову. Вивчення особливостей феномену агресії найбільш широко відкривається в симбіозі різних наук з філософією. Аби визначити притаманність людській природі такої властивості, як агресія, звертаємось до історико-, психолого-, соціально-філософських трактувань стосовно даного питання. Аристотель, З. Фрейд, К. Лоренц, Ф. Ніцше, Г. Саліван, Т. Гоббс, Р. Бах, Р. Барон, К. Юнг, Д. Річардсон, К. Хорні, Т. Томашевський, В. Шапар, Й. Рітер, Л. Фойєрбах, К. Валь, Д. Доллард, Н. Міллер, Р. Сірс, Т. Адорно, Ю. Габермас, М. Горкгаймер, Л. Берковіц, Дж. Ванделло, Д. Цільманн, К. Пур’є та інші філософи занурились у ґрунтовне вивчення даного аспекту людського життя. Більшість із них схиляється до концепції взаємозалежності агресії та мови. Роль мови як соціокультурного чинника в бутті людини неоціненна. Вона проявляє себе в різних формах та переважно інтерпретує явища життя за допомогою вербального тексту, що не завжди віддзеркалює позитивні прояви індивідуальності та створює перешкоди в культурному розвитку суспільства.\",\"PeriodicalId\":496561,\"journal\":{\"name\":\"Culturological Almanac\",\"volume\":\"55 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-05-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Culturological Almanac\",\"FirstCategoryId\":\"0\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.28\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Culturological Almanac","FirstCategoryId":"0","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.28","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
人类的攻击性问题在当代人文科学中并非最不重要。人类具有生物体和本能,因此动物世界的法则影响着人类的行为和欲望。人的本质是潜意识的体现,人试图通过自己的思维能力来理解潜意识,而潜意识与社会成员之间的动态互动过程直接相关。研究这一问题的科学陈述和理论方法的多义性表明了攻击问题的相关性,以及澄清这一问题并找到解决方法的必要性。任何一个人的生活都离不开在社会交往框架内与同龄人的交流,这种交流主要是通过最重要的社会和文化因素之一--语言--进行思想、信息、观点和各种活动的交流。对攻击现象特殊性的研究在各种科学与哲学的共生中最为广泛地展开。为了确定攻击性是否是人类与生俱来的本性,我们求助于历史、心理学、社会学和哲学对这一问题的解释。亚里士多德、S. 弗洛伊德、K. 洛伦茨、F. 尼采、G. 萨利文、T. 霍布斯、R. 巴赫、R. 巴隆、C. 荣格、D. 理查森、C. 霍尼、T. 托马舍夫斯基、V. 沙帕尔、J. 里特、L. 费尔巴哈、K. 瓦尔、D. 多拉德、N.Miller, R. Sears, T. Adorno, J. Habermas, M. Horkheimer, L. Berkowitz, J. Vandello, D. Zillmann, C. Puryear 以及其他哲学家都对人类生活的这一方面进行了深入研究。他们大多倾向于攻击与语言相互依存的概念。语言作为一种社会文化因素,在人类生存中发挥着不可估量的作用。它的表现形式多种多样,主要是通过语言文字对生活现象进行解释,而语言文字并不总是反映个性的积极表现,并对社会的文化发展造成障碍。
СОЦІОКУЛЬТУРНЕ БАЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ АГРЕСІЇ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ
Питання людської агресії посідає не останню сходинку в сучасній гуманітаристиці. Людині притаманні біотичні тіло та інстинкти, тому закони тваринного світу впливають на її поведінку та бажання. Сутність людини є проявом підсвідомого, яке вона намагається осягнути завдяки її здатності мислити, що напряму пов’язано з динамічними процесами взаємодії між представниками суспільства. Полісемія як наукових тверджень, так і теоретичних методологічних підходів до вивчення цього питання вказує на актуальність проблеми агресії та потребу її роз’яснення і пошуку шляхів її вирішення. Невід’ємним аспектом життя будь-якої людини є комунікація з собі подібними в рамках соціальної інтеракції, яка переважно ведеться шляхом обміну ідеями, інформацією, думками та різного роду діяльності через один з найвагоміших соціальних культурних факторів – мову. Вивчення особливостей феномену агресії найбільш широко відкривається в симбіозі різних наук з філософією. Аби визначити притаманність людській природі такої властивості, як агресія, звертаємось до історико-, психолого-, соціально-філософських трактувань стосовно даного питання. Аристотель, З. Фрейд, К. Лоренц, Ф. Ніцше, Г. Саліван, Т. Гоббс, Р. Бах, Р. Барон, К. Юнг, Д. Річардсон, К. Хорні, Т. Томашевський, В. Шапар, Й. Рітер, Л. Фойєрбах, К. Валь, Д. Доллард, Н. Міллер, Р. Сірс, Т. Адорно, Ю. Габермас, М. Горкгаймер, Л. Берковіц, Дж. Ванделло, Д. Цільманн, К. Пур’є та інші філософи занурились у ґрунтовне вивчення даного аспекту людського життя. Більшість із них схиляється до концепції взаємозалежності агресії та мови. Роль мови як соціокультурного чинника в бутті людини неоціненна. Вона проявляє себе в різних формах та переважно інтерпретує явища життя за допомогою вербального тексту, що не завжди віддзеркалює позитивні прояви індивідуальності та створює перешкоди в культурному розвитку суспільства.