НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКОГО АВТОРСЬКОГО КІНО

У статті досліджуються національні особливості авторського кінематографу в сучасній українській культурі. Зазначено, що визначення національних особливостей авторського кіно є актуальним з огляду на затребуваність авторських фільмів та їх роль у сучасних націєтворчих процесах. Метою роботи є визначення національної специфіки та сутнісних ознак в історико-політичному контексті розвитку українського авторського кінематографу. У досліджені використано методологічний інструментарій міждисциплінарного характеру, завдяки чому українське авторське кіно розглянуто у цілісності, а також уточнено і доповнено сутнісне розуміння його національної специфіки. Історичний метод дозволив дослідити особливості становлення авторського кіно в історичній ретроспективі. Методи систематизації та узагальнення були використані для аргументації своєрідності феномену авторського кіно та задля виділення основних його особливостей. Бібліографічний метод уможливив персоніфікацію здобутків авторського кінематографу. Культурологічний підхід зумовив узагальнену орієнтацію дослідження та дозволив виявити й означити національні особливості в авторських фільмах українських митців. Наукова новизна. Виходячи з того, що на формування національної специфіки авторського кіно впливає історична епоха та особистість митця, творчість якого є віддзеркаленням певної епохи, у даному дослідженні вперше ми подали аналіз та систематизацію національної специфіки у кореляції з історичними періодами у вітчизняній культурі та особливостями кінотворчості митців певного періоду. Виділено період становлення та формування національної самобутності авторського кіно на прикладі творчості О. Довженка у 20–30 роках ХХ століття. Виокремлено феномен поетичного кіно в радянський період (творчість С. Параджанова, Ю. Іллєнка, Л. Осики та ін.). Зазначено, поетичне кіно у 60–70-ті роки ХХ ст. стає «спротивом асиміляції», застосовує в своїх картинах історичні відомості про Україну та народне мистецтво, звертається до національних та соціально-культурних питань. Проаналізовано українське авторське кіно часів перебудови. Визначено, що цей період характеризується «реабілітаційним» процесом «ув’язнених» стрічок, зростанням «питомої ваги» фільмів національної та історичної проблематики та стрічок, присвячених знаним діячам культури і мистецтва минулого. Досліджено національну специфіку авторського кіно незалежної України. Виокремлено фільми, пов’язані з естетикою та моральними засадами українського народу, історико-біографічні фільмі, пов’язані з відстоюванням незалежності України в різні історичні періоди. Проаналізовано новітній етап українського авторського кіно. Зазначено, що більшість сучасних авторських стрічок характеризується індивідуальною рефлексією на гострі теми соціальної проблематики, в них висвітлюються історичні події, тема війни та героїзму українських воїнів, демонструються такі національні риси, як волелюбність, прагнення до свободи, життєлюбність, жага до життя, миролюбність, толерантність. У роботах сучасних режисерів відтворюються пошуки національної ідентичності та переосмислюються драматичні та історичні епізоди історії України. Зроблено висновок, що подальший розвиток українського авторського кіно є вкрай важливим для культурної та громадянської самоідентифікації суспільства та формування культурного фонду нації.