{"title":"对乌克兰正统宗教主教会议时期的回顾","authors":"Леся Несторівна Кисляк, Іван Васильович Коваль","doi":"10.31392/cult.alm.2024.1.3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджується вплив імперських ідей на генезис російського самодержавства від проголошення Петром I Російської імперії до сучасного етапу намагання диктатора В. Путіна відродити неоімперію та роль у цьому процесі російської православної церкви, у лоно якої було вміщено українське православ’я. Підкреслюється, що імперське шовіністичне мислення та традиції збереглися з ХVІІІ століття до сьогоднішнього часу й переросли в повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року в Україну. Зазначається, що розпочатий ще за Петра I ідеологічний дискурс було завершено Феофаном Прокоповичем у 30-ті роки ХІХ століття доктриною графа Сергія Уварова, на той час заступника міністра освіти, доктриною російської ідентичності, яка містила три фундаментальні складники, а саме православ’я, самодержавність та народність, яких мав дотримуватися кожен підданий царя. Наголошується на тому, що українське духовенство, яке на початку ХVІІІ століття відігравало домінантну роль у розвитку російського православ’я, що за своїм освітньо-культурним рівнем значно випереджало представників російської церкви, обіймало високі посади в російській державі в кінці століття, почало втрачати свої позиції. У статті доведено, що посилення русифікації українського населення загалом і в релігійній зокрема негативно вплинуло на розвиток національної самобутності, культури українського народу та самоутвердження в духовно-релігійній сфері. Акцентується на тому, що повне підпорядкування церковного життя державному інституту синоду, обмеження самостійного управління церковних громад, позбавлення права виборності священників та ієрархів, тотальне підпорядкування діяльності митрополій, духовно-релігійних навчальних закладів перетворювало церкву на впливовий ідеологічний інститут виховання вірян в інтересах самодержавства й уніфікацію українських церков за російським зразком. Наголошується на тому, що втілення в життя доктрини Уварова закладало основи наративу «руского міра», який реалізував себе в російсько-українській війні 2022 року.","PeriodicalId":496561,"journal":{"name":"Culturological Almanac","volume":"6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД СИНОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я\",\"authors\":\"Леся Несторівна Кисляк, Іван Васильович Коваль\",\"doi\":\"10.31392/cult.alm.2024.1.3\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті досліджується вплив імперських ідей на генезис російського самодержавства від проголошення Петром I Російської імперії до сучасного етапу намагання диктатора В. Путіна відродити неоімперію та роль у цьому процесі російської православної церкви, у лоно якої було вміщено українське православ’я. Підкреслюється, що імперське шовіністичне мислення та традиції збереглися з ХVІІІ століття до сьогоднішнього часу й переросли в повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року в Україну. Зазначається, що розпочатий ще за Петра I ідеологічний дискурс було завершено Феофаном Прокоповичем у 30-ті роки ХІХ століття доктриною графа Сергія Уварова, на той час заступника міністра освіти, доктриною російської ідентичності, яка містила три фундаментальні складники, а саме православ’я, самодержавність та народність, яких мав дотримуватися кожен підданий царя. Наголошується на тому, що українське духовенство, яке на початку ХVІІІ століття відігравало домінантну роль у розвитку російського православ’я, що за своїм освітньо-культурним рівнем значно випереджало представників російської церкви, обіймало високі посади в російській державі в кінці століття, почало втрачати свої позиції. У статті доведено, що посилення русифікації українського населення загалом і в релігійній зокрема негативно вплинуло на розвиток національної самобутності, культури українського народу та самоутвердження в духовно-релігійній сфері. Акцентується на тому, що повне підпорядкування церковного життя державному інституту синоду, обмеження самостійного управління церковних громад, позбавлення права виборності священників та ієрархів, тотальне підпорядкування діяльності митрополій, духовно-релігійних навчальних закладів перетворювало церкву на впливовий ідеологічний інститут виховання вірян в інтересах самодержавства й уніфікацію українських церков за російським зразком. Наголошується на тому, що втілення в життя доктрини Уварова закладало основи наративу «руского міра», який реалізував себе в російсько-українській війні 2022 року.\",\"PeriodicalId\":496561,\"journal\":{\"name\":\"Culturological Almanac\",\"volume\":\"6 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-05-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Culturological Almanac\",\"FirstCategoryId\":\"0\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.3\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Culturological Almanac","FirstCategoryId":"0","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД СИНОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
У статті досліджується вплив імперських ідей на генезис російського самодержавства від проголошення Петром I Російської імперії до сучасного етапу намагання диктатора В. Путіна відродити неоімперію та роль у цьому процесі російської православної церкви, у лоно якої було вміщено українське православ’я. Підкреслюється, що імперське шовіністичне мислення та традиції збереглися з ХVІІІ століття до сьогоднішнього часу й переросли в повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року в Україну. Зазначається, що розпочатий ще за Петра I ідеологічний дискурс було завершено Феофаном Прокоповичем у 30-ті роки ХІХ століття доктриною графа Сергія Уварова, на той час заступника міністра освіти, доктриною російської ідентичності, яка містила три фундаментальні складники, а саме православ’я, самодержавність та народність, яких мав дотримуватися кожен підданий царя. Наголошується на тому, що українське духовенство, яке на початку ХVІІІ століття відігравало домінантну роль у розвитку російського православ’я, що за своїм освітньо-культурним рівнем значно випереджало представників російської церкви, обіймало високі посади в російській державі в кінці століття, почало втрачати свої позиції. У статті доведено, що посилення русифікації українського населення загалом і в релігійній зокрема негативно вплинуло на розвиток національної самобутності, культури українського народу та самоутвердження в духовно-релігійній сфері. Акцентується на тому, що повне підпорядкування церковного життя державному інституту синоду, обмеження самостійного управління церковних громад, позбавлення права виборності священників та ієрархів, тотальне підпорядкування діяльності митрополій, духовно-релігійних навчальних закладів перетворювало церкву на впливовий ідеологічний інститут виховання вірян в інтересах самодержавства й уніфікацію українських церков за російським зразком. Наголошується на тому, що втілення в життя доктрини Уварова закладало основи наративу «руского міра», який реалізував себе в російсько-українській війні 2022 року.