Станіслав Іванович Роговий, Наталія Миколаївна Срібняк, Людмила Анатоліївна Циганенко, Сергій Анатолійович Галушка, Дмитро Геннадійович Волков
{"title":"混凝土抗力变形和断裂评估","authors":"Станіслав Іванович Роговий, Наталія Миколаївна Срібняк, Людмила Анатоліївна Циганенко, Сергій Анатолійович Галушка, Дмитро Геннадійович Волков","doi":"10.32782/apcmj.2024.3.9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проведено критичний аналіз створення та розвитку теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, а також обґрунтовано необхідність її удосконалення на основі деформаційно-силової розрахункової моделі, яка реалізується з використанням повних експериментальних діаграм деформування (стану) бетону. Зокрема розглядається низхідна ділянка діаграми σb–εb (напруга – деформації) з метою виділення деяких критичних значень деформативності бетону. Одне з них – значення ebR, яке фіксує початкову точку низхідної гілки. Кінцева точка низхідної частини повної діаграми може бути зафіксована параметром eb,max – граничною деформацією, яка відповідає найбільшій досягнутій її величині в кінці діаграми деформування бетону, і відповідної цій деформації залишкової міцністю бетону Rb,min. Як показують численні експерименти, розвиток деформацій бетону і форма діаграми σb–eb істотно залежать від зміни швидкості деформування при випробуваннях. Встановлено, що характер спадної гілки, зокрема її протяжність, значною мірою залежать від швидкості деформування. Для абсолютно однакових бетонів, змінюючи швидкість деформування, можна отримувати різну граничну деформативність наприкінці діаграми σb–εb. Якщо випробовувати високоміцні бетони з невеликою швидкістю деформування, то можна зафіксувати значно більшу таку деформацію в кінці спадної гілки, ніж для бетонів меншої міцності, випробуваних з більшою швидкістю. Обґрунтовано закономірність залежності деформацій у кінці повної діаграми від швидкості силового деформування: якщо така швидкість наближається до нуля, гранична деформація такої діаграми за відповідного рівня зниження напруг буде прагнути нескінченності. Запропоновано також напрями вдосконалення розглянутої моделі шляхом впровадження різних трансформованих діаграм стану бетонних, армованих та посилених конструктивних елементів. Такі діаграми моделюються посередництвом експериментальних залежностей параметрів бетону σb–εb з урахуванням впливу різних фізичних, технологічних, силових та інших факторів.","PeriodicalId":417958,"journal":{"name":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","volume":"20 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ОЦІНКА ОПОРУ БЕТОНУ СИЛОВОМУ ДЕФОРМУВАННЮ І РУЙНУВАННЮ\",\"authors\":\"Станіслав Іванович Роговий, Наталія Миколаївна Срібняк, Людмила Анатоліївна Циганенко, Сергій Анатолійович Галушка, Дмитро Геннадійович Волков\",\"doi\":\"10.32782/apcmj.2024.3.9\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Проведено критичний аналіз створення та розвитку теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, а також обґрунтовано необхідність її удосконалення на основі деформаційно-силової розрахункової моделі, яка реалізується з використанням повних експериментальних діаграм деформування (стану) бетону. Зокрема розглядається низхідна ділянка діаграми σb–εb (напруга – деформації) з метою виділення деяких критичних значень деформативності бетону. Одне з них – значення ebR, яке фіксує початкову точку низхідної гілки. Кінцева точка низхідної частини повної діаграми може бути зафіксована параметром eb,max – граничною деформацією, яка відповідає найбільшій досягнутій її величині в кінці діаграми деформування бетону, і відповідної цій деформації залишкової міцністю бетону Rb,min. Як показують численні експерименти, розвиток деформацій бетону і форма діаграми σb–eb істотно залежать від зміни швидкості деформування при випробуваннях. Встановлено, що характер спадної гілки, зокрема її протяжність, значною мірою залежать від швидкості деформування. Для абсолютно однакових бетонів, змінюючи швидкість деформування, можна отримувати різну граничну деформативність наприкінці діаграми σb–εb. Якщо випробовувати високоміцні бетони з невеликою швидкістю деформування, то можна зафіксувати значно більшу таку деформацію в кінці спадної гілки, ніж для бетонів меншої міцності, випробуваних з більшою швидкістю. Обґрунтовано закономірність залежності деформацій у кінці повної діаграми від швидкості силового деформування: якщо така швидкість наближається до нуля, гранична деформація такої діаграми за відповідного рівня зниження напруг буде прагнути нескінченності. Запропоновано також напрями вдосконалення розглянутої моделі шляхом впровадження різних трансформованих діаграм стану бетонних, армованих та посилених конструктивних елементів. Такі діаграми моделюються посередництвом експериментальних залежностей параметрів бетону σb–εb з урахуванням впливу різних фізичних, технологічних, силових та інших факторів.\",\"PeriodicalId\":417958,\"journal\":{\"name\":\"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal\",\"volume\":\"20 9\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-05-13\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.9\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Airport Planning, Construction and Maintenance Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ОЦІНКА ОПОРУ БЕТОНУ СИЛОВОМУ ДЕФОРМУВАННЮ І РУЙНУВАННЮ
Проведено критичний аналіз створення та розвитку теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, а також обґрунтовано необхідність її удосконалення на основі деформаційно-силової розрахункової моделі, яка реалізується з використанням повних експериментальних діаграм деформування (стану) бетону. Зокрема розглядається низхідна ділянка діаграми σb–εb (напруга – деформації) з метою виділення деяких критичних значень деформативності бетону. Одне з них – значення ebR, яке фіксує початкову точку низхідної гілки. Кінцева точка низхідної частини повної діаграми може бути зафіксована параметром eb,max – граничною деформацією, яка відповідає найбільшій досягнутій її величині в кінці діаграми деформування бетону, і відповідної цій деформації залишкової міцністю бетону Rb,min. Як показують численні експерименти, розвиток деформацій бетону і форма діаграми σb–eb істотно залежать від зміни швидкості деформування при випробуваннях. Встановлено, що характер спадної гілки, зокрема її протяжність, значною мірою залежать від швидкості деформування. Для абсолютно однакових бетонів, змінюючи швидкість деформування, можна отримувати різну граничну деформативність наприкінці діаграми σb–εb. Якщо випробовувати високоміцні бетони з невеликою швидкістю деформування, то можна зафіксувати значно більшу таку деформацію в кінці спадної гілки, ніж для бетонів меншої міцності, випробуваних з більшою швидкістю. Обґрунтовано закономірність залежності деформацій у кінці повної діаграми від швидкості силового деформування: якщо така швидкість наближається до нуля, гранична деформація такої діаграми за відповідного рівня зниження напруг буде прагнути нескінченності. Запропоновано також напрями вдосконалення розглянутої моделі шляхом впровадження різних трансформованих діаграм стану бетонних, армованих та посилених конструктивних елементів. Такі діаграми моделюються посередництвом експериментальних залежностей параметрів бетону σb–εb з урахуванням впливу різних фізичних, технологічних, силових та інших факторів.