{"title":"在全球化进程中制定法律的特殊性:国家经验","authors":"Тетяна Олександрівна Пікуля, Максим Олегович Левицький","doi":"10.32782/cuj-2024-1-7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті встановлено правову природу правотворчості та визначені характерні риси правової глобалізації в країнах Європейського Союзу та в Україні. Запропоновано розглядати вплив глобалізації на правотворчість крізь призму концепції примату міжнародного права над національним. Задля розуміння основоположних засад та фундаментальних характеристик правотворчої діяльності, здійснений ретроспективний огляд точок зору науковців на відповідне питання. Наголошено, що процес унормування правотворчої діяльності в українському законодавстві триває майже 30 років та налічує ряд спроб законодавчого врегулювання. З’ясовані теоретичні та практичні аспекти здійснення правотворчості у відповідності до положень Закону України «Про правотворчу діяльність». Здійснене поширювальне тлумачення поняття «суб’єкт правотворчої діяльності», що встановлене Законом України «Про правотворчу діяльність». Приділено увагу актуальним викликам, зумовлених глобалізаційними процесами – «інституційному дрейфу» правових систем країн романо-германської правової сім’ї до окремих ідей англо-американської правової сім’ї, наприклад, в питанні визнання судового прецеденту повноцінним джерелом права. Проаналізовані наукові позиції з приводу доцільності здійснення подібних перетворень. Сформульовано власне резюме з даного питання, а саме щодо передчасності проведення такого масштабу інституційних змін. Запропоновано рішення щодо пошуку ефективного підходу імплементації даного світового тренду до системи українського законодавства, зокрема шляхом глибокого дослідження наявних зарубіжних (європейських) практик з цього приводу, запрошення міжнародних фахівців для спільної роботи у спеціальних комітетах та робочих групах, які напрацьовуватимуть рішення та в подальшому, відповідно до нового Закону, виступатимуть суб’єктами правотворчої ініціативи задля імплементації їхніх напрацювань.","PeriodicalId":510548,"journal":{"name":"Центральноукраїнський вісник права та публічного управління","volume":"3 46","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД\",\"authors\":\"Тетяна Олександрівна Пікуля, Максим Олегович Левицький\",\"doi\":\"10.32782/cuj-2024-1-7\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті встановлено правову природу правотворчості та визначені характерні риси правової глобалізації в країнах Європейського Союзу та в Україні. Запропоновано розглядати вплив глобалізації на правотворчість крізь призму концепції примату міжнародного права над національним. Задля розуміння основоположних засад та фундаментальних характеристик правотворчої діяльності, здійснений ретроспективний огляд точок зору науковців на відповідне питання. Наголошено, що процес унормування правотворчої діяльності в українському законодавстві триває майже 30 років та налічує ряд спроб законодавчого врегулювання. З’ясовані теоретичні та практичні аспекти здійснення правотворчості у відповідності до положень Закону України «Про правотворчу діяльність». Здійснене поширювальне тлумачення поняття «суб’єкт правотворчої діяльності», що встановлене Законом України «Про правотворчу діяльність». Приділено увагу актуальним викликам, зумовлених глобалізаційними процесами – «інституційному дрейфу» правових систем країн романо-германської правової сім’ї до окремих ідей англо-американської правової сім’ї, наприклад, в питанні визнання судового прецеденту повноцінним джерелом права. Проаналізовані наукові позиції з приводу доцільності здійснення подібних перетворень. Сформульовано власне резюме з даного питання, а саме щодо передчасності проведення такого масштабу інституційних змін. Запропоновано рішення щодо пошуку ефективного підходу імплементації даного світового тренду до системи українського законодавства, зокрема шляхом глибокого дослідження наявних зарубіжних (європейських) практик з цього приводу, запрошення міжнародних фахівців для спільної роботи у спеціальних комітетах та робочих групах, які напрацьовуватимуть рішення та в подальшому, відповідно до нового Закону, виступатимуть суб’єктами правотворчої ініціативи задля імплементації їхніх напрацювань.\",\"PeriodicalId\":510548,\"journal\":{\"name\":\"Центральноукраїнський вісник права та публічного управління\",\"volume\":\"3 46\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-04-12\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Центральноукраїнський вісник права та публічного управління\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-1-7\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Центральноукраїнський вісник права та публічного управління","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-1-7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД
У статті встановлено правову природу правотворчості та визначені характерні риси правової глобалізації в країнах Європейського Союзу та в Україні. Запропоновано розглядати вплив глобалізації на правотворчість крізь призму концепції примату міжнародного права над національним. Задля розуміння основоположних засад та фундаментальних характеристик правотворчої діяльності, здійснений ретроспективний огляд точок зору науковців на відповідне питання. Наголошено, що процес унормування правотворчої діяльності в українському законодавстві триває майже 30 років та налічує ряд спроб законодавчого врегулювання. З’ясовані теоретичні та практичні аспекти здійснення правотворчості у відповідності до положень Закону України «Про правотворчу діяльність». Здійснене поширювальне тлумачення поняття «суб’єкт правотворчої діяльності», що встановлене Законом України «Про правотворчу діяльність». Приділено увагу актуальним викликам, зумовлених глобалізаційними процесами – «інституційному дрейфу» правових систем країн романо-германської правової сім’ї до окремих ідей англо-американської правової сім’ї, наприклад, в питанні визнання судового прецеденту повноцінним джерелом права. Проаналізовані наукові позиції з приводу доцільності здійснення подібних перетворень. Сформульовано власне резюме з даного питання, а саме щодо передчасності проведення такого масштабу інституційних змін. Запропоновано рішення щодо пошуку ефективного підходу імплементації даного світового тренду до системи українського законодавства, зокрема шляхом глибокого дослідження наявних зарубіжних (європейських) практик з цього приводу, запрошення міжнародних фахівців для спільної роботи у спеціальних комітетах та робочих групах, які напрацьовуватимуть рішення та в подальшому, відповідно до нового Закону, виступатимуть суб’єктами правотворчої ініціативи задля імплементації їхніх напрацювань.