КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ ЇЇ ДИНАМІЧНИХ І СТАТИЧНИХ ОЗНАК

В статті здійснено розвідку наукового доробку авторитетних науковців, які працюють в сфері дослідження фінансової системи, аналізують її фінансово-правові властивості, економічні закони, фінансові інститути, види та методологію аналізу фінансових явищ на макрорівні. На основі виокремлених, в результатах наукової роботи вчених, фінансових категоріях проведено їх змістовний аналіз та характеристику, що дозволило систематизувати знання про фінансові явища та виявити рівень їх охоплення фінансово-правовими здобутками. Запропоновано авторський підхід до вивчення суті, характерних ознак та механізму функціонування фінансової системи, який ґрунтується на статиці та динаміці. Це дозволило виявити ряд іманентних особливостей системи, які представлені в працях та публікаціях сучасних науковців, але не актуалізовані в методології наукового пізнання. Поділ структурних компонент фінансової системи за зазначеними ознаками дозволив аргументувати концептуалізацію «інфраструктури» як невід’ємного елемента фінансової категорії. Виявлено, що статичні ознаки фінансової системи вдало підтримують наявність інфраструктури в її науковій лінгвістичній категоріальній матриці. Адже фінансові інститути в синергії з державою забезпечують належну фінансову діяльність, що і належить до динамічної складової. системи. Наукова гармонізація змісту фінансової системи належно імплементується в сучасну парадигму фінансової науки. Запропоновано провести наукову кон’югацію основного смислового навантаження дефініції «фінансова система», що дозволить виявити за допомогою постулатів «розподільної концепції» прийнятні теоретико-методологічні результати. Адже сучасне категоріальне забезпечення фінансової науки вносить суттєву плутанину в систему сприйняття явищ економіки. Фінансова діяльність, відносини, ресурси, фонди, інститути та інші допоміжні фінансові конструкти розмивають суть і зміст фінансової системи як складного, багатогранного, різноаспектного, суперечливого явища в суспільстві. Актуалізація систематизації знань своєчасна, адже наукові відносини на вітчизняному та міжнародному рівнях перебувають в умовностях попередніх століть, які усталені та не дискусійні, але не відповідають вимогам сьогодення.