ТЕНДЕНЦІЇ «БІПОЛЯРНОСТІ»: СВІТОГЛЯДНО-КОНТЕКСТУАЛЬНІ «МЕСЕДЖІ» УКРАЇНСЬКОГО ІСТЕБЛІШМЕНТУ ХVІІІ СТ. vs ГЕОПОЛІТИЧНОЇ «КАРТИНИ»

У статті розглянуто погляди вітчизняних істориків щодо світоглядної парадигми українського істеблішменту в контексті політичної культури Гетьманщини ХVІІІ ст. загалом та хронологічного періоду, що охоплює 1709–1764 рр., зокрема. Проаналізовано особливості політичної культури та її «структурні елементи» (автократизм та парламентаризм, зважаючи на існування чітко визначених елементів подвійної ідентичності серед представників правлячої еліти). Для розв’язання завдань, визначених у контексті дослідження, використано комплекс загальнонаукових (аналітичний метод, метод синтезу, методи індукції та дедукції, абстрагування та конкретизації, метод системного аналізу) і спеціальних історичних методів (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-генетичний методи). У висновках визначено, що таке складне і актуальне питання, як проявиподвійної малоросійської ідентичності, сучасні історики висвітлюють через призму причинно-наслідкових зв’язків, шляхом обґрунтування вчинків української старшини в межах історичної ретроспективи.