Петрографічні ознаки ліквації та вплив лікваційних явищ на формування самородно-мідного зруденіння у міденосних вулканітах трапової формації Західної Волині (Україна)

Доказано наявність багатоступеневих явищ ліквації в процесі утворення трапової формації Західної Волині та обговорено їхній вплив на екстракцію, перенесення i локалізацію самородної міді. Вперше виявлено основні петрографічні ознаки явищ ліквації, а саме: глобулярну структуру, явища коалесценції, розташування лейст плагіоклазу водночас у матричній і дисперсній (відокремленій) фазах, а також кристалізацію лейст плагіоклазу вздовж фазової границі, утворення дифузної оболонки магнетиту навколо глобулі, утворення включень і прожилків самородної міді на різних етапах еволюції базальтового розплаву, розпочинаючи з найперших, зокрема, поява невеликих включень у лейстах плагіоклазу, тощо. Доведено, що мідь у вигляді дрібних крапель рудної рідини існувала у розплаві на момент становлення товщі, в процесі ліквації крапельки міді відокремилися від силікатного розплаву, а потім зазнали перерозподілу і перенесення у верхні горизонти лавового утворення газовими бульбашками, високотермобаричними потоками рідкого діоксиду вуглецю; сполуками хлору: CuCl2 і комплексними сполуками, зокрема [CuCl4]2-; як результат диспропорціонування (самовідновлення–самоокислення) міді. Свідченням гзонасиченості флюїдного середовище при утворенні трапової формації є присутність пірокластичного матеріалу та пізолітів. Величезна кількість кальцію, яка вивільняється при альбітизації плагіоклазів, сприяє осадженню міді на створеному в результаті цього процесу геохімічному бар’єрові.